Одними з найвідповідальнішими амплуа на полі є позиція
захисника та воротаря. Більшість спеціалістів вважають, що саме
на цих позиціях повинні грати досвідчені футболісти. Саме на
їхні плечі лягає велика відповідальність під час гри. Гравці з
амплуа захисника на полі зосереджені і мають суворий та холодний
вигляд. Але насправді вони такі ж самі люди як усі, відкритті
для спілкування. Серед таких і захисник "Ворскли", один із
гнебагатьох в команді корінних полтавців - Олександр Чижов.
- Ви єдиний місцевий гравець у складі ФК "Ворскла". Чи
відчуваєте себе повноправним господарем у команді?
- Абсолютно ні. У нас одна команда, одна мета. Всі мають
однакові права в незалежності від регіонального статусу.
- Ви дебютант молодіжної збірної. Як сприйняли цю новину?
- Звичайно приємно було чути таку новину. Але не слід забувати,
що є великий футбол, тобто національна збірна, до якої я прагну
потрапити.
- Атмосфера в молодіжці відрізняється від клубної?
- Якщо порівнювати клуб та збірну, то звичайно відмінність є. В
команді ти зустрічаєшся кожен день з тими людьми, яких ти добре
знаєш, спілкуєшся з ними. А в збірній як – зіграли і все. Просто
на те, щоб з’явилися якісь певні зв’язки, нормально спілкуватися
не вистачає часу.
- Вашим першим наставником був Володимир Мунтян. До приходу
Анатолія Момота команду тренував Віктор Носов. Порівняйте їх як
тренерів.
- Звичайно в кожного тренера своє бачення і тренувань, і гри.
Момот працював і при Носові. В них були, так би мовити, в деяких
аспектах спільні погляди на футбол, з ними було цікаво. Але
порівнювати їх некоректно.
- Чи хотіли б ви вийти у матч в ранзі капітана?
- Щоб стати капітаном, треба бути лідером у команді, бо це дуже
важливий обов’язок. Капітан показує приклад гри гравцям і
відповідає за кожного. Можливо, в мене не такий великий досвід,
поки що. Але у майбутньому можливо я себе зарекомендую і стану
капітаном команди.
- В своїй дебютній грі проти ужгородського "Закарпаття" у вас
був неприємний момент - під час матчу ви розбили голову. На ваш
погляд, чи важливий дебютний виступ у професійній кар’єрі
футболіста?
- Гадаю, що так. Коли тобі вісімнадцять і ти виходиш на поле -
хвилюєшся за свою дебютну гру. В мене все набагато простіше: в
двадцять років мені розбили голову і на цьому мій дебют
закінчився.
- Якби була можливість вийти на гру в ранзі арбітра. Ви
вийшли б?
- Однозначно ні. Я просто їх не люблю. Є такі судді котрі не
завжди об’єктивно ставляться до команд. Однак, звичайно, є й
хороші арбітри. Наприклад, Шандор, Годулян.
- Якщо б вам запропонували знятися в якомусь фільмі, який був
би жанр?
- Комедія.
- Герої який – позитивний чи негативний?
- Позитивний, я добрий (посміхається).
- Уявіть ситуацію – ви на безлюдному острові, кого б собою
узяли з команди?
- Григорія Ярмаша, він у нас головний з видобування їжі (посміхається).
- Якщо є вільний час, як його проводите?
- Я не прихильник гучних заходів, тому люблю відпочивати в
затишних, тихих місцях. Наприклад, прогулянки парком.
- Чого не слід робити до матчу?
- У кожного футболіста є щось, що допомагає зосередитися на грі.
Я, наприклад, контролюю себе у харчуванні, менше часу витрачаю
на навантаження, а більше на відпочинок. Починаю аналізувати
суперника, що і як мені потрібно робити під час гри.
- Чи віруюча ви людина?
- Так, кожну неділю я відвідую церкву. Я вірю в Бога і це мені
допомагає.
- Вас часто впізнають на вулицях міста?
- Впізнають ті люди, котрі мають відношення до футболу.
Цікавляться моєю грою, вказують на помилки, які я припустив,
підтримують.
- Є ті люди, які варті звання Людини з великої літери у
вашому житті?
- Насамперед це мої батьки, моя родина, котру я дуже ціную.
Стосовно моєї роботи – звісно тренер. Якщо є розуміння між
футболістом та тренером, то завжди буде повна самовіддача. Ти
доводиш, що недарма граєш в основі і тренерські надії не були
марними.
- Для відпочинку оберете рідні простори чи чужі?
- Чесно кажучи я не відпочивав вже десь так років п'ятнадцять.
Якщо все ж таки відпочиваю, то на Україні.
- Валерій Лобановський казав, що тренер не може подобатися
всім гравцям. Ви згодні з ним?
- У кожного є своя думка стосовно футболу, також і про тренера.
Так само і у тренера є власна думка про кожного гравця команди.
Футбол – це командна гра, якщо у команди буде спільна мета, то
успіх гарантований.
- У вас є автомобіль?
- Так, марка "залізного коня" - Toyota.
- Нема бажання зміни автомобілів?
- Ні. Я вважаю, що треба витрачати гроші на більш вигідніші речі.
Наприклад ремонт оселі, а міняти авто кожного разу поки що не
виходить. Звичайно є бажання змінювати, вдосконалювати, але не
зараз.
Юлія Степаненко
http://www.ua-football.com
