Полтавці знову програли, вже втретє в новому році, причому
програли виграючи по ходу матчу двічі. Отож що найбільше впало в
око в грі з "Арсеналом".
Гра у першому таймі
А таки невеличке просвітління у грі команди, вдалося розгледіти,
навіть не використовуючи для цього лупу. Футболісти бігали,
боролися за м’ячі, пресингували, як могли. Забили перший гол,
реалізували нарешті пенальті. Здавалося чого ще потрібно для
перемоги. Ан ніт! Гра, як відомо триває 90 хвилин із хвостиком.
Можливо із командою Павлова зіграло злий жарт, те що "Ворскла"
так швидко, та ще й двічі повела у рахунку. Другий тайм, по суті
перетворився на битву під девізом "Ні кроку назад, ні кроку
вперед!". Та не втрималися, пропустили, та ще й двічі, вже тоді
коли здавалося все, скоро можна тріумфально святкувати,
накривати столи. Та вийшло як у відомій українській приказці:
"Не кажи гоп, поки не перескочиш!". Зрештою це урок для команди.
Однак чи футболісти освоїли його, покажуть найближчі матчі.
Травма Долганського
Знову не пощастило капітану і основному голкіперу Сергію
Долганському. Останні хвилини першого тайму стали для воротаря
доволі неприємні. Різка гра нападника канонірів Жоземара
призвела до травми капітана ворсклян – струсу мозку. Тепер не
відомо чи на довго вибув Сергій. А він ой, як потрібен зараз
команді. Особливо після того, як Остапенко в двох свої
проведених матчах стоїть в рамці доволі не впевнено.
Гол Чичикова
"Зоряний хлопчик" полтавського футболу повернувся і таки забив
вже в третьому для себе матчі за "Ворсклу". До речі, його гол
став першим у новому році для команди. Гол вийшов справді
трудовим для Олексія. Спочатку він виграв верхову боротьбу у
двох захисників і пробив небезпечно по воротам Реви. А потім
зміг усіх пошити в дурні і проштовхнути шкіряну кулі, яка
відскочила до нього, вже коли всі лежали на полі. Похвально, що
футболіст боровся, і в нагороду отримав забитий м’яч – четвертий
в кар’єрі за біло-зелених.
Не бажання грати Платонова
Вже другий матч поспіль ми спостерігаємо за тим, як помилки
Валентина впливають на результат. Ніхто не ставить під сумнів
Платонова як класного гравця в минулому, але треба дивитися на
сьогоднішній його стан. Переглядаючи запис матчу із "Шахтарем",
саме Платонов мав тримати Фернандіньо, коли той забивав. А
Валентин просто впав. Чи помітили ви, що паніка в нашій обороні
почалася як раз після виходу на заміну Платонова? Він важкий, не
встигає за гравцями, тому підтвердженням є купа фолів і
попередження. Миколо Петровичу, всі, звичайно, розуміють, що
треба дати можливість підзаробити вашим знайомим гравцям. Але
зараз не час, коли команда однією ногою в перший лізі. І якщо з
Цихмейструком ви мали рацію - він поступово додає, то у
Платонова навіть не видно бажання цього робити. Чи не краще на
заміну було випустити молодих Субочева, Вовкодава чи того таки
Чеснакова, який вже грав в основі? Досвід, звичайно річ не
замінна, але його одного часом замало для здобуття результату.
Треба, щоб було ще бажання і працездатність. А у нього його,
нажаль, ми не помітили.
