Боєць!

Ось і сталося те, чого так боялися полтавські вболівальники. Останній корінний полтавець у стартовому складі біло-зелених залишає команду. Перші чутки про ймовірний перехід вихованця полтавського футболу Олександра Чижова до стану чемпіона країни почали просочуватися назовні  відразу після матчу останнього туру з "Нафтовиком". Але все це було на рівні чуток, а їм особливо вірити не хотілося. Але коли сам керманич "Ворскли" Микола Павлов  заявив, що лише підтримує прагнення гравця спробувати себе на якісно новому рівні, то хмари почали поступово розсіюватися і подумалося, що перехід Олександра - це справа часу. Зрештою, так воно і сталося. Позиція керівництва полтавської команди тут виглядає дещо непослідовною, адже президент клубу Олег Бабаєв не так давно заявив, що в міжсезонні пріоритет буде відданий перш за все збереженню гравців стартового складу, а вже потім треба думати про "свіжу кров". Можемо лише припускати, що вирішальну роль в цьому переході зіграло бажання самого гравця спробувати себе в Лізі чемпіонів. Нам же залишається згадати, якими були перші кроки Олександра у великому футболі і подякувати йому за ті роки, які він віддав рідній команді.

Думається, що свій дебют у складі головної команди області сам Олександр запам’ятає надовго. І справа тут навіть не у первинності цієї події. Відбувалося це 29 серпня 2004 року на полі ужгородського стадіону "Авангард". Влітку 2004 команду прийняв новий головний тренер – Володимир Мунтян. Напередодні сезону команду залишили майже всі (!!!) виконавці, які грали минулого сезону. Саме "Ворсклу" часів Мунтяна можна назвати найбільш нестабільною в плані кадрів. У другому колі прийдуть легіонери, які більш-менш стабілізують склад, але все це буде пізніше. А поки Мунтяну в пожежному порядку доводиться латати "дірки" в складі, часто за допомогою "другосортних" гравців, які в екстренному порядку почали з’їжджатися до Полтави. Тому не стала несподіваною наявність в стартовому протоколі і вихованців місцевого футболу – Олександра Чижова, Володимира Олефіра, Руслана Соляника, Андрія Пятова, Олексія Чичикова, Олександра Полуницького, Юрія Козлюка, Романа Капанистого, Сергія Радевича. В Ужгороді в стартовому складі з’явилися правда лише Соляник і Чижов. Для останнього, як говорилося вище, це був дебютний матч у складі біло-зелених. Але повністю насолодитися дебютом молодому гравцю так і не довелося. Вже на 13-й хвилині Олександр отримав прикру травму (у зіткненні з кимось із ужгородців йому розсікли голову) і вимушенй був залишити поле. А команда в підсумку так і не змогла знайти контраргументів грі господарів і поступилася – 0:1. Більше в цьому сезоні Олександр на поле в стартовому складі "Ворскли" не вийде, лише в кінцівці чемпіонату вступить в гру з лави запасних в матчі проти київської "Оболоні", який мало що вирішував. Складно сказати, що стало цьому причиною. Чи то прикра травма вибила молодого гравця із колії, чи то сам гравець психологічно виявився не готовим до гри на такому рівні.

У наступному сезоні у команді знову змінюється тренер. "Ворсклу" очолює Віктор Носов. Слід сказати, що саме із цим тренером пов’язують  неабиякий прогрес у грі Чижова. Мудрість тренера полягає, перш за все, у поступовому підпусканні молодого гравця до стартового складу. У Носова Сашко починає як стабільний запасний, іноді виходить на заміни на завершальні хвилини матчів. Перший позитивний стрибок відбувся 9-го квітня 2006 року в календарному матчі у Кривому Розі проти місцевого "Кривбасу". Здається, що матч знову програно – вже до 36-ї хвилини полтавці "горять" 0:2. Але саме тут проявляється якість Олександра, яку потім неодноразово відмітять спеціалісти. Він боєць. Б’ється і вся команда, що дозволяє вже до кінця другого тайму зрівняти рахунок і вивезти з Кривого Рогу нічию. Другий м’яч на рахунку Чижова. Це його дебютний гол у вищій лізі.

Але цей гол, на жаль, не дуже вплинув на розвиток кар’єри футболіста. Наступний сезон Олександр знову розпочинає в якості гравця резерву. Ситуація кардинально змінюється після наступного побачення Чижова з "Кривбасом". Полтаві потрібна лише перемога. Саме вона залишає шанси на порятунок. В іншому випадку можна пакувати валізи до першої ліги. Але не все йде так гладко. "Ворскла" ніби і старається, але за шість хвилин до фінального свистка на табло горить нічийний рахунок - 1:1. І тут знову в пригоді стають бійцівські якості Сашка, який відчувши складність ситуації, в якій опинилася команда, приходить на розіграш стандарту. Подача Сергія Кравченка – блискучий удар головою – і 2:1!!! Знову рятівний м’яч. Гол на вагу золота. Після цього матчу Чижов уже нікому не віддасть своє місце у стартовому складі. Віктор Носов зрозумів, що гравець змужнів і нарешті готовий до гри на рівні вищої ліги.

Не віддасть завойованого він і при Анотолієві Момоту і, що не менш важливо, при Миколі Павлову. Олександр цементував центр полтавського захисту на пару із Геннадієм Медведєвим. Сплав досвіду і молодості рідко коли давав збої. Помітили це і тренери національної збірної України, які включили Чижова до розширеного списку кандидатів. На перший погляд в цьому нічого дивного немає, адже збірну прийняв Олексій Михайличенко, який залучав Чижова свого часу до молодіжки. Але роман з молодіжкою у Олександра склався не досить вдало. Вже в дебютному матчі проти турецьких однолітків він зрізав м’яча у власні ворота, а команда у підсумку програла. На наступний матч проти Вірменії Чижов не потрапляє навіть у заявку. Здавалося, що після такого удару зламається будь-хто. Але не Чижов. Вже у наступних матчах він повертає собі місце "у старті".

У минулому сезоні "Ворскла" зайняла своє найвище місце в новому тисячилітті під час виступів у вищій лізі. Команда на підйомі. І не останню роль в цьому відіграв Чижов. І ось він залишає клуб. Клуб, який дав йому путівку у великий футбол. Дивлячись на його кар’єру у футболці "Ворскли", хочеться висловити впевненість, що Чижов не загубиться в складі одного з найтитулованіших українських клубів - донецького "Шахтаря". Можемо лише побажати йому подальшого росту як гравця, і удачі, яка без сумніву йому знадобиться. Адже конкуренція в складі гірників в лінії оборони ще та: збірники Кучер і Чигринський, Хюбшман, Левандовський… Ми будемо вірити, що йому все вдасться і з нетерпінням чекати наступної зустрічі. Сподіваюся, що вона відбудеться дуже скоро і Олександр вийде таки у стартовому складі своєї нової команди в матчі за суперкубок проти "Динамо", який за іронією долі цього року відбудеться саме в Полтаві. Думаю, що до того часу болільники не забудуть Сашка і подякують йому за ті хвилини радості, які він дарував їм, граючи у складі "Ворскли". Як не забував про них Чижов, коли чи не єдиний з усього складу після провальних домашніх матчів підходив до фан-сектора і дякував йому за підтримку…

Олександр ДАННИК