ЗНОВУ РИКУН!

Над "Ворсклою", що вже забезпечила прописку у вищій лізі, не тяжіє проблема здобуття очок. Не дуже важливо, яке місце посяде команда — дванадцяте чи десяте. Тренери отримали нагоду вести цілеспрямовану підготовку до нового сезону. Проте футбол існує для глядачів, котрі приходять на стадіон не лише підтримати своїх улюбленців, а й отримати заряд позитивних емоцій від їхньої гри. Після звітного матчу полтавські уболівальники залишали стадіон не в кращому настрої. Найприкріше, що команда не порадувала змістовною грою. Навіть атакуючи, господарі озиралися на свої тили. А така гра на власному полі з суперником рівного класу, звісно, не викликає захоплення. Часто футболісти грішили неточними передачами і невиправданими переведеннями м`яча назад. У нападі активністю відзначався лише Мусолітін, але без належної підтримки партнерів його намагання виявилися марними. На 11-й хвилині Володимирові не вистачило якоїсь миті, щоб "замкнути" простріл Омельчука. А за хвилину Мусолітін вдало скористався помилкою оборонців гостей і вийшов сам на сам з воротарем. Однак м’яч, посланий з гострого кута, Шуховцев перевів на кутовий. Під завісу тайму Мусолітін мав ще одну нагоду відзначитися, та не наважився з вигідної позиції перекинути м`яча через голкіпера. Натомість віддав "плямистого" партнерові. Проте Кобзар змарнував нагоду.

На початку другої половини матчу Мусолітін асистував Бесарабові, що вийшов на заміну, та удар у молодого нападника не вийшов. На 85-й хвилині на удар здалеку наважився Гончар, але м'яч просвистів над перекладиною. От, по суті, й усі моменти, створені біля воріт гостей.

Маріупольці також нічим особливим не відзначилися. Можливо, на їх діях дещо позначилася втрата гострого форварда Бабича. На 18-й хвилині Костянтин красиво, у падінні через себе, завдав прицільного удару по воротах, однак Долганський був напоготові і відбив м‘яча. Нападник маріупольців натомість упав і зазнав травми руки.

Здавалося, що безбарвна, малоцікава гра так і закінчиться блідою нічиєю. У цьому були впевнені навіть полтавські футболісти, котрі вкотре за останній час дозволяють собі розслабитися на останніх хвилинах. Як не прикро, але це очевидне невміння вести боротьбу від першої до останньої хвилини. Не стала для господарів засторогою й 84-а хвилина, коли м‘яч, після удару Молокуцька, влучив у стійку. А за три хвилини Рикун поцілив у лівий нижній кут, але чудово зіграв Долганський. Потім уже Рикун і Молокуцько не зуміли переграти голкіпера, почергово "розстрілюючи" ворота з кількох метрів. Гол, як кажуть, назрівав. І коли пішла передостання хвилина, він таки відбувся. Гості отримали право на штрафний. Артеменко зробив верхову подачу до штрафного, і Рикун головою переправив м‘яча в сітку. На цей раз і Долганський, безумовно, найкращий у "Ворсклі", виявився безсилим.

Анатолій ЛОМОВ.

Післямова

Сергій МОРОЗОВ, головний тренер "Ворскли":

— Незважаючи на поразку, відношенням підопічних .о гри я залишився задоволений. Слід враховувати, що в двох попередніх поєдинках вони віддали боротьбі багато сил, тож сьогодні грали через "не можу". Звичайно, закономірним підсумком матчу була б нічия, однак ста-лось так, що перемогу здобув "Металург". Як на мене, головною причиною нашої поразки стала відсутність у складі відразу трьох основних оборонців, яких ми змушені були замінити переведеним із середньої ланки Гузенком та Мачоганом. котрий не має ігрової практики.

У сьогоднішньому матчі кілька разів мав забивати Мусолітін, але відзначитись йому не вдалося. А не забиваєш ти - заб‘ють тобі.

- В останніх матчах "Ворскла" пропускає голи наприкінці ігрового часу. Чим би це пояснили?

— Проблема криється в психології. Адже важко після семи поразок у семи турах вибиратися з дна турнірної таблиці. Тож, як на мене, у психологічному плані команда «зношена".

Іван БАЛАН, тренер "Металурга":

— Гра була дуже важкою як з нашого боку, так і з боку господарів поля. Єдине, що нас задовольнило, так це результат. А от ведення гри наприкінці матчу — ні. Тож будемо все аналізувати. У нашої команди з'явився реальний шанс за підсумками чемпіонату потрапити у п‘ятірку, отож поборемось.

— Як оцінюєте нинішній стан Гайдаша, який після кількох місяців відсутності знову став у стрій?

— Звичайно, на всі сто відсотків Олександр поки що не готовий. Однак життя змусило Миколу Петровича (Павлов — Прим. авт.) випустити його на останні десять хвилин. Це, передусім, обумовлено травмою Бабича , тим, що не складалась гра.

— А наскільки серйозним є пошкодження у Бабича?

— Коли Костянтин завдавав удару по воротам у падінні через себе, то невдало приземлився на руку. Характер травми мені поки що невідомий — можливо, є тріщина, а можливо, інше пошкодження.

В'ячеслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ.

(Спеціальний кореспондент).

"Український футбол"