|
|
МАТЧ № 1864. Чемпіонат України, вища ліга.
11.05.2003 (неділя) "Ворскла" (Полтава) - "Металург" (Запоріжжя)
- 2:0 (2:0).
Полтава, початок о 17.00, стадіон "Ворскла", соняшно, +28
градусів,
12000 глядачів.
Арбітр: Олег Орєхов (Київ).
Асистенти: Сергій Соботюк (Київ), Олексій Гордієнко
(Дніпропетровськ).
Делегат ФФУ: Сергій Татулян (Київ).
"Ворскла" (футболки: білі): 1. Віталій Постранський (к/к), 2.
Сергій Шевцов (15. Сергій Онопко, 71), 4. Вальтер Андрошіч, 14.
Гаррсіон Омоко, 6. Пітер Меркадо, 7. Сергій Пшеничних, 8. Ігор
Маковей, 9. Назар Байрамов, 19. Расім Керімов, 10. Мозес Молонго
(13. Олександр Бессараб, 86), 11. Зоран Павловіч (3. Томаш
Брушко, 90).
Запасні: 12. Сергій Долганський, 5. Сергій Радевич, 17. Сергій
Черняк, 18. Денис Соколовський.
Головний тренер: Андрій Баль.
"Металург" (футболки: червоно-чорні): 1. Андрій Глущенко, 2.
Маріо Додіч, 3. Томіслав Вішевіч (9. Олексій Годін, 56), 4.
Едуард Валуца, 5. Віктор Мельник, 7. Вадим Заєць (12. Іраклій
Модебадзе, 46), 8. Андрій Демченко (к/к), 10. Армен Акопян, 11.
Микола Лапко, 13. Споменко Бошняк, 15. Фабіо Васконселос Дуарте
(14. Марчел Решітка, 62).
Запасні: 16. Ян Золна, 6. Сергій Ключик, 17. Валентин Іванов,
18. Урош Мілосавлевіч.
Головний тренер: Іван Каталініч.
Голи: 1:0 Молонго (35), 2:0 Омоко (43).
Попередження: Андрошіч (16), Павловіч (17), Бошняк (42),
Демченко (90).
Вилучення: Демченко (90).
Полтавський День Перемоги
Матч одвічно принципових
суперників, тим більше, коли мова йде про шість очок, надто
видовищним бути не міг. До фінішу чемпіонату залишаються
лічені тури, й оступатися не хочеться нікому, бо це може
коштувати дуже дорого. Старожил української вищої ліги -
запорізький "Металург" - нині балансує над самісінькою
прірвою. Минулорічний представник нашої держави в Кубку УЄФА
під керівництвом висококваліфікованого фахівця Івана
Каталинича ніяк не може знайти тут гру, яка давала б
упевненість у завтрашньому дні. Але то вже клопоти
металургівського керівництва...
До матчу обидва суперники
підійшли в оптимальних складах. "Ворскла" грала з двома
плеймейкерами - Шевцовим, який відтягувався назад, та
Павловичем, який вишуканою технікою частенько показував
спину одразу кільком захисникам "червоно-чорних".
На старті поєдинку гравець
збірної Словенії Зоран Павлович, після каскаду фінтів, видав
передачу на хід Шевцову, од якого "шкіряний" потрапив до
Мозеса: камерунець спрямував м'яча за метр од "дев'ятки".
Згодом, уже на 12-й хвилині, штрафний у виконанні того ж
таки Павловича Глущенко нейтралізував, а кількома моментами
по тому Мозес "вистрілив" вище воріт, певно, не
сподіваючись, що отримає м'яч у такій зручній позиції.
Хвилини з 15-ї територіальна перевага перейшла до
запорізького клубу. Причому, моменти, що їх створювали
металургівці, реально могли обернутися на "маленьке диво".
Спочатку бразилець Фабіо не зміг переграти Постранського
після виходу сам на сам з голкіпером, а потім Лапко, який
свого часу також захищав кольори полтавців, метрів з 23-х
ударив над поперечкою воріт "Ворскли". Втім, трибуни
зітхнули з полегшенням і тоді, коли найкращий, за
опитуванням серед місцевих журналістів, у складі гостей
Андрій Демченко зліва виконав різкий простріл уздовж воріт,
а Фабіо забракло лічених сантиметрів, аби влучити під
поперечину. Хоча, зрештою, це й уся небезпека, яку створили
гості. Надалі настала черга полтавців. На 36-й хвилині
туркменський "збірник" Расим Керимов потужно виконав
штрафний метрів за 30 од "рамки" запоріжців. І хоча воротар
зреагував на "кулю", та хитрун Мозес опинився тут як тут -
1:0. 40 хвилина: Маковей сильно спрямував м'яч до карного
майданчика, де на дальній штанзі не зуміли "замкнути" навісу
Байрамов і Шевцов.
Другий забитий "Ворсклою"
м'яч відноситься до так званих "домашніх заготовок". На
тренуваннях подібне доводилося спостерігати неодноразово.
Павлович подав на дальню штангу, точніше - на голову
Керимову, а Расим відкинув м'яч на Омоко - 2:0... Як
зазначив на післяматчевій прес-конференції Андрій Баль, він
у перерві порадив підопічним забути про рахунок першого
тайму й грати так, ніби він нічийний. І справді, по перерві
на полі центрального стадіону в Полтаві було гаряче.
Постійні сутички та суперечки з арбітром тільки підігрівали
й без того "гарячий" матч. І невдовзі Шевцов, опинившись на
куті штрафного, зовнішньою стороною стопи вдарив у руки
Глущенку. А на 71-й хвилині навіс Година ледь не "замкнув"
хтось з його партнерів.
Оце, власне, й увесь
атакувальний арсенал опонентів у другій половині зустрічі.
Довести рахунок до великого мав шанс на останній хвилині
Сергій Онопко, який вийшов на заміну. Але його удар у
дальній кут виявився влучним.
Майже дві години після матчу
перед стадіоном фанати били в барабани та співали пісні,
одна з яких була актуальною двома днями раніше - про День
Перемоги. Що ж, уболівальники знову повірили в свою команду,
яка поки що підводить їх украй рідко і не дає ані найменшого
сумніву щодо збереження елітної прописки.
"Український футбол"
"Стандарты"
решают все
Битва
двух команд из "опасной зоны" оправдала ожидания болельщиков
- матч, как и предполагалось, прошел в упорнейшей борьбе с
примерно равными шансами на успех. Больше повезло
полтавчанам - и теперь команда Андрея Баля может чувствовать
себя относительно спокойно.
Первые полчаса
территориальным превосходством владели гости, упустившие
парочку верных моментов, чтобы открыть счет. Сплоховал Фабио
- вначале выскочив с глазу на глаз с Постранским, он не
сумел переиграть полтавского капитана, а затем после
ювелирной передачи Демченко не попал по воротам с семи
метров.
А вот хозяева поля
к своим моментам отнеслись гораздо бережнее, оба гола в
конце первого тайма проведя со "стандартов". На 36-й минуте
Глущенко не справился с мощнейшим "выстрелом" Расима
Керимова со штрафного и хитрец Молонго оказался тут как тут
на добивании. А на последней минуте тайма сработала
очередная "домашняя заготовка" ворсклян: Павлович сделал
навес на дальнюю штангу все тому же Керимову, туркменский
легионер сбросил мяч на "пятачок", где подключившийся Омоко
вогнал его в сетку - 2:0.
После перерыва
запорожцы так и не "раскрылись", а продолжали
целенаправленно "гнуть" свою линию и несколько раз были
близки к тому, чтобы провести гол престижа. Впрочем, точно
также, как и "Ворскла", которая на исходе встречи имела шанс
довести счет до крупного - удар Онопко прошел рядом со
штангой. Сергей заменил в середине второго тайма своего
тезку Шевцова, который несмотря на непривычный второй номер
на футболке, как всегда был нацелен на атаку и несколько раз
сбрасывал мяч под удар партнерам по команде. А однажды едва
не забил сам - после мощного удара Шевцова мяч в считанных
сантиметрах разминулся с "девяткой" ворот запорожцев.
Неприятный для
ворсклян осадок оставил разве что очередной "горчичник"
Зорана Павловича, заработанный красноречивым словенцем за
дебаты с арбитром - думается, Андрей Баль проведет с опытным
мастером разъяснительную беседу, ведь "Ворскла" по праву
считается одной из самых дисциплинированных команд
чемпионата. В отличие от "Метталурга", капитан которого уже
в добавленные арбитром минуты попросту не совладал с
нервами, и был удален с поля.
Станислав МАЙЗУС
"Команда"
Полтавские легионеры
сильнее запорожских
Это
был матч, в котором на все 100 процентов сработал старый
футбольный закон "Не забиваешь ты - забивают тебе".
Запорожцы здорово начали игру и первые полчаса полностью
контролировали ситуацию на поле. За это время хозяевам
удалась лишь одна контратака, в то время как у ворот
Постранского моменты возникали регулярно. Особенно был
близок к успеху Фабио. На 15-й минуте никто не мешал
вышедшему один на один бразильцу подработать мяч,
посмотреть, где находится вратарь, но удар у Фабио не
получился. Через 10 минут все тот же Фабио после передачи
Демченко бил с линии вратарской, однако умудрился пробить
выше цели.
Как
нужно из минимума выжимать максимум, хозяева показали в
концовке тайма. Сильно пущенный со штрафного мяч Глущенко
поймать не смог, отбив его чуть в сторону. Защитники
"зевнули" рывок Молонго, который первым оказался на
добивании - 1:0. Вскоре еще один розыгрыш стандартного
положения привел к взятию ворот: навес на дальний угол
вратарской, сброс в центр - и снова расторопнее запорожцев
оказался соперник - еще один темнокожий легионер "Ворсклы"
Харрисон Омоко - 2:0.
После перерыва, имея преимущество, полтавчане не спешили.
Увы, "Металлургу" лишь эпизодически хватало сил обострять
ситуацию. Не смогли запорожцы совладать и с эмоциями -
капитан команды Демченко зарабол красную карточку уже в
добавленное арбитром время. Теперь ближайшие матчи запорожцы
проведут без своего лидера.
Иван Каталинич, главный тренер "Металлурга":
"Я поздравляю "Ворсклу" с победой, хотя мне, честно говоря,
смешно, как мы проиграли этот матч. Думаю, если бы мы играли
без вратаря и нападающего, для нас это было бы куда лучше.
Считаю, что для сохранения прописки в высшей лиге нам нужно
брать максимум очков в домашних матчах".
Андрей Баль, главный тренер "Ворсклы":
"В перерыве я попросил своих подопечных сыграть так, как
будто бы в первом тайме не было забитых мячей. С задачей
ребята справились на "отлично".
Артем ЛОБАНОВ, Игорь ПАВЛЕНКО
N36 (328) 13
травня 2003 року
|