МАТЧ № 1885. Чемпіонат України, вища ліга.
25.10.2003 (субота) "Ворскла" (Полтава) - "Оболонь" (Київ) - 0:2
(0:1).
Полтава, початок о 16.00, стадіон "Ворскла", +3
градуси, від 75 хвилини
штучне освітлення, 5000 глядачів.
Арбітр: Валерій Курганов (Олександрія).
Асистенти: Олег Євстратов (Одеса), Олександр Білорус (Черкаси).
Делегат ФФУ: Роман Шнайдерман (Дніпропетровськ).
"Ворскла" (футболки: зелені): 12. Сергій Долганський (к/к), 16.
Фабіо Перейра, 25. Геннадій Медведєв, 4. Вальтер Андрошіч, 11.
Ігор Джіновіч (13. Антон Ковалевський, 86), 8. Ігор Маковей, 2.
Сергій Черняк, 27. Назар Байрамов (6. Пітер Меркадо, 70), 9.
Сергій Шевцов, 20. Лакі Ідахор, 15. Карлос Фронтіні.
Запасні: 1. Віталій Постранський, 22. Сергій Мотуз, 7. Артем
Шубін, 18. Максим Берлізєв, 23. Сергій Радевич.
Головний тренер: Олег Долматов.
"Оболонь" (футболки: жовті): 1. Всеволод Романенко, 3. Сергій
Конюшенко, 4. Павло Кутас, 5. В'ячеслав Нивинський (к/к), 13.
Володимир Крохмаль (14. Володимир Черніков, 72), 8. Дмитро
Каряка, 17. Віталій Кобзар (11. Сергій Ковалець, 90), 22.
Віталій Міщенко, 10. В'ячеслав Терещенко (27. Сергій Третяк 88),
16. Андрій Драголюк, 25. Лев Сергєєв.
Запасні: 32. Євген Сухина, 28. Гололобов, 18. Денис Соколовський.
Головний тренер: Петро Слободян.
Голи: 0:1 Сергєєв (13), 0:2 Черніков (76).
Попередження: Медведєв (41), Черняк (60), Черніков (85).
КОБЗАР У ПОЛТАВІ "СВІЙ"
СЕРЕД "ЧУЖИХ",
АБО ЧИЇ ФАНАТИ ПАЛКІШІ?
Поєдинок полтавської "Ворскли-Нафтогаз" та
київської "Оболоні" у підсумку мав кілька особливостей. Для
команди Олега Долматова ця зycтpіч стала не лише поразкою, а
ще й домашньою втратою очок. "Пивовари" ж уперше в
нинішньому сезоні святкували перемогу на виїзді, а загалом -
це була четверта перемога в гостях за час перебування у
вищій лізі (до цього часу кияни перемагали "Металіст", "Kapпати"
та "Чорноморець") та другий позитивний результат на виїзді
за кількістю забитих м'ячів більше одного (кияни виграли
лише в "Чорноморця" минулого сезону з таким же рахунком).
Маючи чудову нагоду побачити дії полтавської команди на
своєму полі, поспілкуватися з її новим наставником - відомим
російським фахівцем Олегом Васильовичем Долматовим - та
пересвідчитися, наскільки вболівальники Полтавщини палкі та
вірні, як про них розповів екс-гравець "Ворскли" Віталій
Кобзар, автор, за сприяння ФК "Оболонь" та фан-клубу ФК
"Оболонь", мав чудову нагоду бути присутнім на суботньому
поєдинку. І враження залишилися неоднозначні. Похід на
освоєння футбольних земель Полтавщини розпочинався
безпосередньо з поїздки в автобусі з фанами. Ці безстрашні "лицарі
голосу та серця" виявилися напрочуд веселими, приємними, а
головне - вірними прихильниками улюбленої команди. Перше, з
чим я зіткнувся, - yci хлопці й дівчата мали свої фанівські
"бойові" імена. Тож i не дивно, що автора цих рядків одразу
оточили "Руда Бестія" та "Пекельна Киця", а насправді, Ірина
Шлапак та Надя Гуринович - приємні дівчата, студентки i
палкі вболівальнииці столичних "пивоварів". Щирими усмішками
та дотепними жартами вони створювали веселу i, головне,
оптимістичну ауру.
Подорожуючи шляхами Полтавщини, я став
свідком своєрідної наради фан-клубу. I можу запевнити, що
оболонський фанівський рух - це добре організована структура
зі своїми традиціями та поглядами. Так, Максим Никонов, один
із керівників клубу, розповів про плани фан-клубу та умови
прийому. "Дисциплінованість, порядність та відданість -
головні риси фана "Оболоні", - наголосив Максим.
Сонячного, але прохолодного вечора ми
ступили на землю історичного культурного центру України.
Великий чудовий стадіон виявився заповненим лише наполовину.
Упродовж усього матчу гра залишала вдосталь
запитань, але й відкривала багато нового в діях обох команд.
"Ворскла" повсякчас атакувала, "Оболонь" - контратакувала.
Проте тут i виникло найвагоміше але... Piч у тім, що кияни
аж ніяк не зачинилися в глухій обороні, а навпаки захист "пивоварів"
був побудований напрочуд грамотно, часом вражаючи
холоднокровністю та розважливістю дій. Натомість було б
справедливо сказати, що атакувальні дії ворсклян не вражали.
Того вечора за "пивоварів" був задіяний екс-грааець "Ворскли"
- 31-річний півоборонець Кобзар. Якщо ж деяким гравцям буває
психологічно важко діяти проти свого колишнього клубу, то
про Віталія цього не скажеш. Принаймні у цьому матчі. Адже
він демонстрував справжній дива футбольної техніки, за що
цілком справедливо був визнаний найкращим гравцем поєдинку.
Полтавські ж фани палко підтримують не лише свою команду, а
й cвоїx улюбленців, навіть якщо вони грають у таборі
суперника. Коли Віталій під час заміни залишав поле, стадіон
проводжав його оплесками i... стоячи.
До pечі, після поєдинку Віталій Кобзар
попросив через пресу подякувати вболівальникам "Ворскли-Нафтогаз"
за підтримку як у цьому матчі, так i за той період, коли він
виступав у полтавській команді. "Я їх дуже люблю", - сказав
гравець.
Про те, що фанати "Ворскли" були неабияким
психологічним чинником у цьому матчі,
свідчить наступне: коли небезпечні моменти виникали біля
вopiт киян, усі глядачі, як по команді, викрикували: "Гол!",
цим ніби деморалізуючи суперників.
Рахунок у зустрічі було відкрито вже на чотирнадцятій
хвилині. Когось, може, й здивує, що це зробили саме гості,
але зважаючи на гру, на жаль для полтавців, усе склалося
цілком логічно. Грамотно зirpaв Павло Кутас, розважливо на
"другому пoвepci" виграв боротьбу Лев Сергеєв – 0:1.
Після цього моменту кияни заграли активніше,
а полтавці занервували. Господарі часто не знаходили
взаєморозуміння, підтримки і припускалися помилок навіть у
простих ситуаціях. Так, Сергій Шевцов, наприклад, завдав
удару зi штрафного, а Черняк, кинувшись на добивання,
запустив м'яч набагато вище вopiт. Єдиний момент гослодарів,
який запам'ятався у першому таймі: все той же Шевцов, немов
із гармати, "вистрілив" по воротах Романенка, але м'яч
влучив у поперечину. Якби трохи нижче, впевнений, був би
гол.
Другий тайм розпочався за переваги "Ворскли",
i хоча у полтавців не виходило результативного завершения
атаки, все ж похвилюватися нечисленну вболівальницьку
аудиторію господарі примусили. Спочатку Сергій Шевцов
поспішив із ударом, i м'яч полетів низом i несильно. Потім
після штрафного, пробиваючи з вигідної позиції, змарнував
нагоду Андрошич. На 56-й хвилині лише відчайдушний стрибок
Романенка врятував "Оболонь" від гола після потужного удару
Байрамова.
Ще за кілька хвилин капітан гостей Вячеслав
Нивинський змушений був повернутися до своєї штрафної, аби
розрядити ситуацію, яку створив Ідахор після помилки
оборонця Конюшенка.
Вихід на поле у киян Володимира Черникова
вніс у гру, а зрештою i у результат, суттєві
зміни. Не пройшло й кількох хвилин, як
Терещенко скинув м'яча на Володимира, і той,
опинившись на ударній позиції, завдав
спочатку одного, а потім, коли м'яч відскочив від
оборонця господарів, другого удару. Останній
виявився результативним - 0:2. Після цього моменту стало
зрозуміло, що команда Долматова вкотре залишає домашню арену
без перемоги. Однак полтавці продовжували боротись, а
Фронтині знову примусив Романенка проявити неабияку реакцію.
Проте цілком справедливо можна сказати, що господарі не
створили чогось надзвичайного. Натомість кияни чіткими,
злагодженими діями та самовіддачею, повністю переграли
опонентів.
Після поєдинку "пивовари" пройшли "вдячним
строєм" перед уболівальниками, адже вони були частинкою
загальної, важливої перемоги.
Олег Долматов,
головний тренер "Ворскли-Нафтогаз":
- Як це не дивно, але сьогодні була чи не
найперша гра, коли ми зіграли певною мірою організовано в
обороні. Незважаючи навіть на те, шо не було Омоко, a він -
стрижневий гравець.
Пропустили, можна сказати, півтора моменти.
У першому - м'яч зачепив оборонця i перелетів до дальньої
стійки.
У другому - стик гравців, і знову м'яч
відскакує i нам забивають вдруге. По суті, більше моментів,
як таких, не було.
Ми ризикували, мали варіанти для контргри.
Найприкріше, якщо в обороні ми діяли непогано i "накривали"
суперників, то в атаці, а особливо в завершальній стадії,
були безпорадні, як завжди. Забиваємо мало. На початковій
стадії розвитку атак у нас все виходило, та й суперник давав
це робити, але далі...
Мали перевагу над суперником у зpocтi, але
не скористалися нею. Навіщо виходити на поле i робити вигляд,
що ти борешся. Не розумію... Маю особливо великі претензії
до гравців. Hiчoгo не вигравати, не поборотися - вони ніби
мені якусь послугу роблять. Я цього не розумію.
- Ви як тренер погоджустеся, що проблема
полтавської команди в легіонерах. Недавно "Ворскла"
поступилася "Борисфену", де грають виключно українські
гравці. 3 "Оболонню" ситуація та ж сама...
- Не обговорюватиму дії керівництва клубу,
яке проводило селекцію i тренерську також. 3 мого боку це
було б неетично. Я приїхав до Полтави, прийняв команду
такою, якою вона є, i намагаюся самовіддано працювати. У
мене, на жаль, не виходить так, як цього хочеться.
- Андрію Михайловичу Балю було, напевно,
легше працювати з лепонерами, оскільки він знає англійську.
Як ви вирішуєте проблеми мовного бар'єру?
Так працювати, звичайно, набагато важче, але
у нас є перекладач. Я не вважаю, що це основна причина
невдач.
- Коли у команді з'явиться диспетчер? І що
для цього робиться?
Я нічого не можу вдіяти. Чесно кажучи, у нас
була можливість щось зробити: Крисанов би добре виглядав на
цій позиції. Але чомусь не змогли довести справу до кінця.
Хоча, ніби всі угоди були. Мали й інші варіанти, про які не
говоритиму. Поки що я сам не можу придбати ні диспетчера, ні
оборонця, ні форварда.
- Що потрібно для того, аби команда заграла
у свій футбол і вийшла иарешті з кризи? Можливо, потрібно,
аби керівництво клубу пішло вам у чомусь назустріч?
- Це не криза, а те, що ми граємо. Хлопці
стараються, викладаються повністю на тренуваннях. Не скажу,
що хтось із них не старається. У шести матчах чемпіонату (до
мене) було забито лише чотири м'ячі, тепер при мені забито
стільки ж. Пропустили хоча б менше.
- Після матчу з "Кривбасом" та "Дніпром" ви
на післяматчевих прес-конференціях відзначали атакувальні
дії команди, а діями оборони були незадоволені. У наступних
матчах, зокрема проти "Карпат" , та й сьогодні проти "Оболоні"
, ви відзначали гру в обороні. Чому так складається, що,
вирівнюючи дії в одній лінії, ви втрачаєте позитивний
результат в іншій?
- То були перші враження про гру команди.
Але я вважаю, що й "Обололонь" сильніша за "Кривбас". Ви
бачили сьогодні Ідахора? І не тільки, на жаль, сьогодні. Ми
на нього сподіваємося. Буває, хочеться його замінити по ходу
поєдинку, але думаєш:"Може, у нього все вийде, адже непогано
грає головою!". Але все, що йому віддавалося, втрачено. Ми
на "другому поверсі" нічого не виграли.
- Можливо передбачити, що у матчі проти
"Динамо" хтось із гравців не вийде на поле...
- Я 6 не хотів торкатися нині цієї теми.
Гравці читають пресу, а я хочу по відношенню до них бути
коректним.
- Ви вже два місяці працюєте в Україні. Які
ваші враження від полтавського футболу та чемпіонату України?
- Клуб має дуже хорошу матеріальну базу,
напевне, інші клуби вищої ліги можуть позаздрити. Поля, база
відпочинку, тренажер - просто ідеальні. Власне організація
дуже сильна, в плані керівників. Спостерігав за дитячим
футболом, на жаль, він слабкий. Багато гравців переглянув із
"дубля". Пробував Берлизєва, Капанисто.
Щодо українського чемпіонату. Є два клуби,
можливо.,"Дніпро" трохи наближається до них, решта по силі
рівні. Більшість клубів, які приїздять до нас, вже не один
рік добре укомплектовані. В Полтаві, на мій погляд, вирішили,
що групу гравців можна "прибрати", натомість набрати одну, і
все буде гаразд. На фоні тих команд, що вже укомплектовані,
ми виглядпаємо гірше. Український
футбол – це багато боротьби, але є свої мінуси.
- Чи переглядаєте ви вже нині гравців на
певні позиції? Чи є можливість запрошення до "Ворскли"
гравців із Росії?
- Російські гравці – дуже дорогі. Навіть
молодь коштує великих грошей. Селекцією я не займаюся, є
Перепаденко, який опікується саме цим питанням.
- Які завдання ставить керівництво перед
вами і перед командою?
- Наразі потрібно дограти перше коло, а там
керівництво і мені може висунути претензії, і ми можемо
полюбовно розійтися, від мене очікували дива: аби з того, що
є, створити "щось". Як бачите, дива не сталося.
- Що скажете про суперника у Кубку України?
- Команда приблизно такого ж рівня, як
"Оболонь". Має хороших гравців, які вміло виконують
стандарти, середня лінія чудова, атака. Нам буде нелегко,
але ж кубок с кубок. Потрібно їхати і вигравати. До цього
матчу буде готовий Омоко, сподіваюся, він вийде.
Боротимемося в Маріуполі за позитивний
результат. А інакше - навіщо ж туди тоді взагалі їхати.
- Як почувається Русмин Дедич?
- Він два місяці відновлювався і лише
тиждень як почав тренуватися. Без ігрової практики, який, як
ви гадаєте, його фізичний стан?
Петро Слободян,
головний тренер "Оболоні":
- Я задоволений результатом. Ми взяли очки
на виїзді. Тим більше з таким рахунком – 2:0.
Якщо аналізувати гру, то я задоволений грою
в обороні, адже за два тайми "Ворскла" практично не створила
жодного стовідсоткового моменту біля наших воріт. Щодо
контргри, то вона бажає бути кращою, дії в атаці потрібно
вдосконалювати.
Перед матчем ми мали кадрові проблеми, не
поїхали до Полтави Мазуренко, Продан. Вони б мали підсилити
гру. Тому потрібно було здобувати позитивний результат з
тими, хто залишився. Це нам сьогодні вдалося.
- Проаналізуйте дії ваших підопічних в
боротьбі, адже оборонці вигравали практично всі єдиноборства.
- Ми досить часто програвали підбір м'яча.
Але то проблеми команди. А виграли ми саме тому, що боротьба
не була програна.
- У міжсезоння підсилюватимеся українськими
гравцями?
- Виключно.
- У вашій команді виступають колишні гравці
полтавської "Ворскли" - Кобзар та Соколовський. Кобзар
сьогодні зіграв чудово, а яка доля Соколовського?
- Умови для роботи створені для всіх
однакові. У нас була розмова з Денисом. Потрібно витримувати
конкуренцію, що є в команді. На жаль, Денис поки що не
готовий, аби я ставив його у склад. Якщо Кобзар грає на
належному рівні, то Денис поки що – ні.
- Як ви оцінюєте дії на полі Терещенка? Чи
можна говорити, що нині він грає гірше, ніж раніше?
- Так. Особливо сьогодні. Ви бачили, нам
бракувало швидкого форварда. Ми мали розмову, В'ячеслав
родуміє, що до нього є претензії. А говорити, що це на
сьогодні його найкращий рівень, я не буду. Сподіваюся, все
буде гаразд.
- Яка перспектива Михайла Слободяна у вашій
команді?
- Він добре знає свої нинішні можливості і
виявляє бажання грати постійно в другій та першій лігах, ніж
виходити у вищій на дві-три хвилини. Це добре, адже він
розуміє, що грою і наполегливістю потрібно завойовувати
місце в основному складі. А виходити, за рахунок іміджу
батька-тренера, за преміальними на дві-іри хвилини, - слава
Богу, він цього не робить. Головне, що він старається. А
діятиме так і надалі – буде й результат.
- Чи у наступних матчах ставитимете в
стартовий склад Черникова?
- Я сьогодні сказав Володі, що він виросте у
класного майстра. Але ми мали завдання - їхати до Полтави за
очком, максимально використовувати свої можливості, тобто
ставити Черникова, високорослих гравців, побудувати міцну
оборону. Я випустив тих гравців, які могли вигравати
боротьбу. І, звичайно, ми розраховували на те, що якщо
вийдемо вперед, то Черников нам допоможе за рахунок зросту
та мобільності. Вважаю, що в цьому плані я розрахував
правильно.
Олексій Комаровський, Артем Лобанов.
"Український футбол".
У хозяев
комплекс "Оболони"?
Команда Петра Слободяна почти год
не
выигрывала в гостях
Если существует в
футболе понятие "неудобный соперник", то для полтавской "Ворсклы"
под это определение, похоже, стала попадать "Оболонь". В
третьем матче соперников кряду в элите полтавчане не могут
не только выиграть, но и забить.
Итоговый результат
отчетного матча не должен никого вводить в заблуждение: во
встрече двух примерно равных по силам команд успех
праздновала более фартовая и более сыгранная. Таким образом,
"Оболонь" прервала длившуюся почти год свою безвыигрышную
выездную серию, а полтавчане впервые с весны уступили дома.
Роковой для хозяев
стала 13-я минута, когда после передачи с левого фланга
"забыты" у дальней штанги Сергеев ударом с пяти метров
"пробил" Долганского. Тем не менее, территориальное
преимущество хозяев сомнений не вызвало и казалось, что
ответный гол - лишь дело времени. Но минуты шли, а все
потуги ворсклян в атаках натыкались на умелые и
самоотверженные действия оболонцев на подступах к своей
штрафной. В команде Олега Долматова не нашлось игрока,
способного отдать точный последний пас, сыграть
нестандартно. Поэтому мяч до форвардов доходил весьма
нечасто. Несколько раз инициативу брал на себя Сергей
Шевцов, которому в этой встрече было поручено исполнять
"стандарты". После розыгрыша одного из штрафных ударов на
38-й минуте Шевцов мог восстановить равновесие, но его
красивейший удар с лета лишь потряс перекладину ворот
"Оболони".
Гости, у которых
запевалой большинства атак выступал бывший капитан ворсклян
Виталий Кобзарь, рассчитывали на контригру, в которой
преуспели. Петр Слободян угадал с заменой, и Черников, едва
появившись на поле, "протаранил" оборону хозяев и забил
второй гол. Других моментов у "пивоваров" по сути, и не
было, но им хватило и этого. А вот у полтавчан с реализацией
возникли проблемы -- команде голы по прежнему даются с
превеликим трудом.
Пресс-тайм
Олег ДОЛМАТОВ
(главный тренер "Ворсклы")
"Как ни странно, я думаю, это была наша первая игра, когда
мы сыграли организованно в обороне. Тем более, что
отсутствовал Омоко - наш стержневой игрок. У соперника было
полтора момента за матч. Но вот в организации атак, особенно
в их завершении, у нас большие проблемы. Да и борьбу мы не
смогли выиграть".
Петр СЛОБОДЯН
(главный тренер "Оболони")
"Само собой, я удовлетворен результатом - три очка на выезде
- это успех. Если говорить по игре, то я доволен действиями
команды в обороне. Мы не позволили "Ворскле" за 90 минут
создать ни одного голевого момента. А вот наша контригра
оставляет желать лучшего. К сожалению, у нас имеются
определенные кадровые проблемы".
Станислав МАЙЗУС
"Команда"
"Пивовары" напоили полтавчан
Вот
и не будут теперь писать и говорить, что, мол, полтавчан
преследует ничейный синдром. В отчетном матче довелось
наблюдать следующую картину. Одна команда приехала брать
очки, а другая... играла дома. Видимо, эта мысль и погубила
"Ворсклу". Киевляне в Полтаве прервали свою годичную серию
без побед в выездных матчах, а вот хозяева впервые уступили
на своем родном стадионе в этом сезоне.
Уже на 14-й минуте
Джинович "проворонил" подключившегося к атаке Сергеева,
который получил пас с фланга и пробил по воротам Долганского
с четырех метров. Болельщики на трибунах ожили, рассчитывая,
что их команда сейчас заиграет по-настоящему. Но не тут-то
было. Гости на кураже устроили настоящую осаду ворот "Ворсклы",
при этом гася атакующие порывы хозяев еще в центральном
круге. Хватило киевлян ненадолго. Мало-помалу полтавчане
набрали ход, и преимущество подопечных Долматова становилось
все ощутимее. Но проблема нынешнего состава "Ворсклы",
очевидно, в отсутствии настоящего диспетчера, каким раньше
был словенец Зоран Павлович. Есть у хозяев все: и быстрые
проходы по флангу, и рывки, но нет одного точного паса
на форварда.
На 38-й минуте Сергей
Шевцов после розыгрыша штрафного мог сравнять счет. Однако
изящный "выстрел" некогда "джокера" полтавчан приняла на
себя перекладина. Только начался второй тайм и хозяева всей
командой пошли на штурм ворот соперника. Идахор несколько
раз убегал от двоих опекунов, но злополучный последний пас
отдавал куда угодно, но только не партнеру. Шанс имел
Байрамов, которого защитники "Оболони" здорово "помяли" в
этом матче, но мяч после его удара из-под перекладины
вытащил Романенко. Хорошо прикладывался с левой Фронтини,
однако голкипер гостей и в этом эпизоде сыграл безупречно.
А потом Петр Слободян
угадал с заменой. Молодой Владимир Черников вторым касанием
отправил мяч в сетку - 0:2. После этого зрители
демонстративно стали покидать трибуны стадиона. Такого не
ждали даже самые большие пессимисты.
Петр Слободян, главный тренер "Оболони": "Само собой,
я доволен результатом. Если говорить об игре, то я
удовлетворен действиями своих подопечных в обороне. Ведь "Ворскла"
за 90 минут не смогла создать, по сути, ни одного
100-процентного момента у наших ворот. Что касается наших
действий в атаке, то они, безусловно, оставляют желать
лучшего. К тому же надо учитывать, что сегодня мы играли без
целого ряда основных футболистов".
Олег Долматов, главный тренер "Ворсклы": "Как ни
странно, но я думаю, что мы сегодня, в принципе,
организованно сыграли в обороне, не смотря на то, что в
составе не было нашего стержневого игрока Омоко. Те полтора
момента, которые были у соперника, они реализовали. А вот мы
в организации атак, и особенно в их завершении, оказались
беспомощны. Забиваем мы крайне мало, несмотря на наше
превосходство по числу моментов. А сколько мы исполняем
"стандартов", но никакой выгоды они нам не приносят".
Цифры и факты
"Ворскла",
которая в 2003 году на своем поле уступила только "Динамо",
потерпела первое домашнее поражение в сезоне. А "Оболонь"
впервые в календарном году выиграла в гостях. Это всего лишь
второй случай, когда "пивоварам" удалось победить в двух
матча кряду. Как и в первый раз (17-18 туры прошлого
чемпионата), вторым в этой цепочке стал выигрыш у "Ворсклы".
Киевляне по-прежнему оставляют свои ворота "сухими" в матчах
против полтавской команды. И Сергеев, и Черников забили свои
первые мячи в высшей лиге.
Артем ЛОБАНОВ
N84 (376)
28 жовтня 2003 року
