|
|
МАТЧ № 1639. Чемпіонат України, вища ліга.
21.09.1996 (субота) "Металург" (Запоріжжя) - "Ворскла" (Полтава)
- 2:0 (0:0).
Запоріжжя, стадіон "Металург", початок о 16.00, мінливо, +14
градусів,
10000 глядачів.
Судді: Костянтин Панчик (Сімферополь), Роман Зань, Ярослав
Грисьо (Львів).
Делегат ФФУ: Костянтин Вихров (Київ).
"Металург" (футболки зелені): Тарас Гребенюк, Олексій Куриленко, Юрій Маркін
(к/к), Іван Богатир (Андрій Каряка, 83), Євген Яровенко, Ігор
Плотко (Сергій Ключик, 80), Ігор Лучкевич (Валентин Полтавець,
46), Яків Кріпак, Олексій Олійник, Ігор Фокін, Олександр Іванов.
Запасні: Олег Лутков, Юрій Леонідов.
Головний тренер: Олександр Томах.
"Ворскла" (футболки жовті): Андрій Ковтун, Володимир Дичко (Віталій Самойлов,
85), Олександр Головко, Олег Кривенко, Станіслав Боровський,
Ігор Мачоган, Андрій Хомин, Ігор Кислов (к/к) (Василь Гречаний,
80), Віктор Богатир, Сергій Чуйченко, Іван Шарій (Віталій Кобзар,
74).
Запасні: Олег Моргун, Володимир Коновальчук, Олександр Агарін,
Олександр Венглинський.
Головний тренер: Віктор Пожечевський.
Голи: 1:0 Іванов (59), 2:0 Іванов (63).
Попередження: Кривенко (19), Хомин (40), В.Богатир (45+),
Олійник (50), Головко (53), Куриленко (58), Полтавець (90+).
Вилучення: В.Богатир (45+).
Перший небезпечний епізод біля воріт Ковтуна стався вже на
35-й секунді зустрічі. Олійник зважився на дальній удар, але
м'яч поминув ворота. Гості могли розраховувати на успіх
після грубих помилок оборони (у якій через дискваліфікацію
не було Бабія та Ільченка), але ударам Хомина та Шарія
бракувало точності.
Після появи на полі Полтавця (Лучкевич ще остаточно не
залікував травму), гра "Металурга" набула стрункості. Все
частіше атакуючий дует господарів опинявся на вістрі атаки.
Більше поталанило Іванову, який вперше почав гру в основному
складі. За 13 хвилин після поновлення гри він у шпагаті
дотягнувся до передачі Олійника і спрямував м'яч у "дев'ятку". А згодом, отримавши відмінний пас від Кріпака,
вийшов сам на сам з Ковтуном і не залишив йому жодних
шансів.
Геннадій ДЕРИБАС.
"Український футбол".
"ВОРСКЛА"
ОБПЕКЛАСЯ
НА ГАРЯЧОМУ МЕТАЛІ
Край
води, порогів та Хортиці зустрічав полтавських
уболівальників (близько 50 чоловік) сонцем. Шумів ДніпроГЕС,
шуміли фанати, що швидко порушили тишу біля стадіону
"Металург", вигукуючи промовки про
“Ворсклу". Кілька місцевих жителів здивовано споглядали
на
полтавців, раділи з того, що врешті-решт подолали шлях до
Запоріжжя. Незабаром, ніби чуючи вигуки: “Ворскла!" -
з'явилися фани, що негайно пішли з нашими на контакт. Як
кажуть, фанат фанату - друг та брат, тому, обговоривши свої
проблеми, побраталися, випивши Стадіон “Металург" ззовні
нагадує наш стадіон “Ворскла" як за вмістимістю, так за
зовнішнім виглядом: обидва зараз перебувають па
реконструкції. якщо у Полтаві роботи вже підходять до кінця,
то в Запоріжці все ще попереду.
Великого
ажіотажу матч не викликав, хоча вхід па стадіон був
безкоштовний. За півгодини стадіон був майже порожнім,
тільки за кілька хвилин до початку матчу глядачі заповнили
східну трибуну.
Першими
па футбольне поле вийшли гості - "Ворскла".
Склад суттєвих змін не зазнав. Лише замість Кобзаря вийшов
знову в основі Дичко - тим самим полтавці, як завжди, на
грали у 5 захисників. Попереду у “Ворскли" був лише один
чистий форвард - Чуйченко. У “Металурга" складом відбулися
деякі перетрубації. Через картки не вийшли Бабій, Ільченко,
а кращий бомбардир команди Полтавець опинився па лавці
запасних. Однак знову з'явилися Маркін та Лучкевич.
Початок
матчу був за господарями, жваво бігали до воріт противника,
де па них чекала оборона полтавців.
Розуміючи, що через щільний редут не пройти, запоріжці стали
використовувати навісні, та інколи проходи по флангам. Саме
останні більше всього завдавали клопоту "Ворсклі",
яка грала на з на швидкі Шарія, та вміння забивати з
будь-яких позицій Чуйченка. Однак, в центрі порожньо бігав
Кислов, у якого вже вкотре не пішла гра, хоча, як завжди,
старався. Головна зброя - флангові проходи Боровського та
Мачогана - знову мовчали. Мачогану доводилося більше думати
про оборону, здебільшого Боровський перебував у захисті.
Протягом
першого тайму Чуйченко тільки мав можливість взагалі
створити голевий момент , але його щільно опікали захисники
..Металурга". Взагалі господарі грамотно розібрали - наших
форвардів, Чуйченка та Шарія, яким не давали вільно
працювати на полі. ..Металург" хоча й мав перевагу, та
чогось надзвичайного створити у таймі не зміг. Цілком
логічно, що тайм закінчився внічию. Однак, наприкінці тайму
сталися вплинули на подальший матчу. Вже па 48 хвилині
першого тайму (суддя додав хвилин п'ять, хоча особливих
зупинок не було). Панчик показує жовту картку Богатиреві, за
досить сумнівне порушення в центрі поля. А через кілька
секунд знервований Богатир знову порушує правила - друга
жовта картка, а за нею вилучення. Полтавці залишилися
вдесятьох. До речі, про картки. Зрозуміло, у матчі з
"Динамо", Богатир не буде грати, тс ж
саме чекає Кривенка, у якого картка в цьому матчі стала
третьою в сезоні.
Після
вилучення Богатиря стало зрозуміло, що “Ворсклі" буде дуже
важко розраховувати па перемогу. Другий тайм ..Металург"
почав досить сильно. Особливо виділявся Полтавець, що вийшов
замість Лучковича та героєм матчу став не він, а молодий
Олександр Іванов. Спочатку зіграв на випередження у
воротарем; н головою вколотив м'яч у дев'ятку. А через
кілька хвилин скористався помилкою Кривенка без перешкод
пройшов до воріт, спрямував м'яч у нижчий кут
Швидкі
два голи ввели полтавців у шоковий стан, з якого вони так не
вийшли до кіпця матчу. "Металург",
зрозумівши, що “Ворскла" не відіграється, перевів гру в
спокійну течію, однак ще не раз турбував ворота Андрія
Ковтуна мав не один шанс забити третій гол. Другий тайм з
суддею Панчиком тривав 53 хвилини 6 секунд. Останні хвилини
матчу пройшли з деякою перевагою "Ворскли".
Це пов'язано з виходом на поле Кобзаря, який, нарешті
використовував фланги та навіси в штрафну, та дещо намагався
зробити Чуйченко. На 85 хвилині на поле вийшов Самойлов.
Нічого в
не вічним. Не вічним безпрограшна серія "Ворскли",
яка у вищій тривала 8 матчів, а загалом (з урахуванням
матчів у першій 21 матч, що новим клубним рекордом. Нагадаю,
що востаннє "Ворскла" програла 22
квітня в Чернівцях “Буковині" 1:2. До речі, хоча це тільки
статистика, той матч судив сімферопольський суддя Мельничук,
а цього програшу полтавці теж зазнали при кримському судді -
тепер вже при суддівстві Панчика хоча Панчик ще раз судив
“Ворсклу", за переможної Було то 10 травня у Краснопіллі, де
полтавці хоча й перемогли, проте практично весь матч грали -
десятьох, на 17 хвилині був вилучений Дмитро Коренєв.
Напрошується питання: чому Панчик так не любить “Ворсклу"?
Олександр СТАДНИЧЕНКО
“Приватна
справа”
(27
вересня 1996 року).
И "Ворскла"
научилась проигрывать
Несмотря на то, что вернулись в строй
стержневые игроки "Металлурга" — центральный защитник,
капитан команды Юрий Маркин, игрок сборной, правый
полузащитник Игорь Лучкевич, состав "Металлурга", в отличие
от гостей, был далек от оптимального. Из-за перебора желтых
карточек пропускали матч другой центральный защитник
Ильченко, а также полузащитник Бабий. В запасе остался
заводной Полтавец, зато впервые в этом сезоне в основном
составе появился нападающий Александр Иванов, перешедший из
"Волыни".
Ему-то и суждено было стать одним из главных
действующих лиц этого невероятно сложного, высочайшего по
накалу страстей матча. Гости с первых минут дали понять, что
будут биться за победу любой ценой, и в выборе средств не
стеснялись. Казалось, такое начало должно было насторожить
опытного арбитра Панчика, но он благодушно пустил события на
самотек. Когда же рефери решился, как говориться, власть
употребить, было поздно, и игра, по сути, стала
неуправляемой. Мелкие и крупные стычки, после которых
один-два, а иногда, и три игрока длительное время не могли
подняться с газона без помощи врача, откровенная охота за
Лучкевичем, все это привело к тому, что в итоге обе команды
едва не пошли стенка на стенку. Лучкевича, игравшего с
незалеченной травмой, гости, в конце концов, устранили.
Кривенко варварски врезал тому по ногам, как кровному врагу,
и, наверняка, лишил украинскую сборную основного игрока.
Теперь участие Игоря в отборочном матче ЧМ-98 5 октября со
сборной Португалии под большим вопросом.
У гостей с первых минут активно заиграла
связка Шарий — Чуйченко, поначалу доставившая обороне хозяев
массу хлопот. Крепко стоящий на ногах Чуйченко постоянно
караулил свой шанс, раз, за разом выигрывая индивидуальные
единоборства. Не выглядел статистом по сравнению с молодыми
и почти сорокалетний Шарий. И если в скорости перемещения по
полю он, как минимум, никому не уступал, то в быстроте
игрового мышления, а особенно в культуре паса был выше на
несколько порядков. Активно помогал нападающим атлетичный
капитан полтавчан, обладатель роскошной рыжей гривы, которой
вполне могли бы позавидовать иностранные звезды, — Кислое.
На 24-й минуте, обыграв Яровенко, он выложил мяч В.
Богатырю, и лишь чудо спасло ворота запорожцев после мощного
удара метров о 10-ти. Хозяева ответили молниеносной
комбинацией. Лучкевич метеором промчался по правому флангу
и, не мешкая, прострелил в центр штрафной на Крипака.
18-летний нападающий, стоя спиной к воротам, пяткой в одно
касание переправил мяч на оголенный левый фланг мчавшемуся
на всех парах Ивану Богатырю. Ворвавшись в штрафную,
запорожский защитник-левша пробил о неудобной для себя,
правой ноги, но — выше ворот.
На 28-й минуте Чуйченко, словно танк,
протаранил на правом фланге Яровенко, но почти с нулевого
угла не нашел верного продолжения атаки. Запорожцы ответили
ударом на удар. Трехходовка Плотко — Иванов — Крипак
завершилась хитроумной подрезкой головой, но Ковтун с
огромным трудом ликвидировал угрозу. В конце первого тайма
страсти накалились до предела. С помощью двойной стенки В.
Богатырь и Боровский на левом фланге оставили не у дел
запорожскую защиту. Боровский с идеальной позиции сильно
прострелил в центр вратарской на набегавшего Шария, которому
уже никто не в силах был помешать. Бывший лучший бомбардир
"Металлурга" конца 70-х с четырех метров умудрился
промахнуться, оказавшись вместо мяча в сетке.
Возможно, этот эпизод подействовал на "Ворсклу"
угнетающе. И первым не выдержали нервы у В. Богатыря,
который вначале выразил недовольствие действиями арбитра, а
несколькими секундами спустя после заслуженного горчичника
от души врезал по ногам сзади сопернику. Оставшись в
численном меньшинстве, "Ворскла" сникла. Но не потому, что
ослабла духом. Просто функциональная подготовка запорожцев
оказалась выше, и только неточные удары разыгравшегося
"Металлурга" не позволили довести дело до разгрома.
Первый гол был необычайно красив. После
стремительной комбинации на правом фланге последовал резкий
прострел Олейника в центр вратарской. Вынырнувший раньше
всех из гущи игроков Иванов, казалось, мяч не доставал, но в
падении сумел дотянуться кончиком бутсы до уходящего мяча и
послать его в девятку.
Пока гости переживали случившееся, хозяева
вместо бурного ликования моментально провели проникающую
атаку через центр. Плотко с помощью дриблинга запутал
соперников, и едва не столкнув головами центральных
защитников "Ворсклы", вывел Иванова один на один с Ковтуном.
Форварду хватило самообладания и мастерства пробить не на
силу, а на точность. "Ворскла" потерпела первое поражение в
чемпионате.
Юрий ЛИСОВОЙ.
"Команда"
(24
вересня 1996 року).
|
