|
|
МАТЧ № 1645. Чемпіонат України, вища ліга.
26.10.1996 (субота) "Таврія" (Сімферополь) - "Ворскла" (Полтава)
- 1:1 (1:1).
Сімферополь, стадіон "Локомотив", початок о 15.00, хмарно,
накрапав дощ, +6 градусів, від 88 хвилини - штучне освітлення, 600
глядачів.
Судді: Ігор Іщенко (Хмельницький), Леонід Малий (Миколаїв),
Анатолій Малаховський (Запоріжжя).
Делегат ФФУ: Валерій Стародубов (Житомир).
"Таврія": Максим Левицький (к/к), Юрій Донюшкін, Сергій Єсін,
Віктор Смигунов, Дмитро Дем'яненко, Ігор Оберемченко (Олександр
Бурдін, 89), Андрій Опарін, Івана Джугелі, Олександр Кунденок (Геннадій
Кунденок, 66), Олександр Гайдаш, Олег Муравйов.
Запасні: Сергій Величко, Ігор Волков, Сергій Ветренніков,
Олександр Митрофанов.
Головний тренер: Сергій Шевченко.
"Ворскла": Андрій Ковтун, Володимир Дичко, Олександр Головко,
Олег Кривенко, Станіслав Боровський, Ігор Мачоган, Віталій Самойлов, Віктор Богатир (Олександр Венглинський, 87), Андрій
Хомин (Василь Гречаний, 46), Сергій Чуйченко (к/к), Віталій
Кобзар (Іван Шарій, 64).
Запасні: Олег Моргун, Юрій Левчук, Андрій Марченко.
Головний тренер: Віктор Пожечевський.
Голи: 0:1 Кобзар (33), 1:1 Гайдаш (34).
Попередження: Боровський (70).
Втратили два очка
Крим
зустрічав нечисельну полтавську делегацію досить прохолодною
погодою. Крім футбольної команди до Сімферополя окремо
прибула потягом і невеличка група "фанів".
Про
політичні бурхливі пристрасті на півострові вже багато
згадано. Прямо при в'їзді до міста великими літерами
бавляться надписи типу "Матушка Россия, спаси республику
Крым от "незалежних" оккупантов". Таких надписів чимало,
особливо біля парламенту автономії, де ще й розвішано безліч
листівок, у яких теж всіляки конгреси та "общины" кричать,
про жахливу окупацію "бандерівців" "руського" Крыма. Проте
далі, пройшовши по місту, я більше не бачив таких листівок.
Взагалі місто виглядало досить охайним і чистим. Єдине, що
кидалось в очі — це велика кількість людей, що просять
милості. їх досить багато, особливо на вокзалі, де можна
щось заробити, адже тут чи ненайбільший наплив людей. Крім
знедолених і шахраїв, також безліч торговців. Торгують тут
усім, чим завгодно, від насіння до квартир та автомобілів.
Але більшість торговців заробляють гроші продажем харчів,
типу канапок та гамбургерів.
Територія коло стадіону — то також суцільний базар. Тут з
ранку й до глибокої ночі йде торгівля, але вже переважно
одягом та побутовою технікою, торгові намети прилягають
прямісінько до трибун стадіону. Однак у день футболу базар
працює до 16 години (за кримським часом). Про це настирливо
повідомляв жіночий голос по радіо базару. І "бізнесмени"
неохоче збиралися покинути територію навколо стадіону, не
розуміючи, навіщо потрібен той футбол.
"Ворскла" прибула на матч за півтори години до початку.
Зранку, як завжди, команда тут провела маленьку розминку,
спробувала футбольний газон, який виглядав досить непогано.
Недарма на ньому свого часу проводила матчі збірна СРСР.
Непогане враження справили й самі трибуни. Всі дошки
пофарбовані і майже жодної нема поломаної. До матчу з
"Ворсклою" було поладнане табло, що вже давно не
працювало. Щоправда, на ньому весь час було написано "Ворксла".
Одним словом, атмосфера на стадіоні зроблена непогана, але
глядач у Сімферополі на футбол не ходить. Не знаю чому, але
кожного матчу їх збирається близько тисячі. От і на матч з
"Ворсклою" глядачів назбиралося біля 600. Серед них були,
крім згаданих полтавських "фанів", наші авіатори, що
працюють у Криму. Тому полтавська група нічим не різнилася
від місцевих вболівальників, а по шумовому забарвленню
навіть і перегравала.
Склад
полтавці, це вже стало традицією, дещо змінився. Не потрапив
навіть у запас капітан команди Ігор Кислов. Його місце в
основі зайняв Богатир. У "Таврії" теж особливих змін не
відбулося. Лише після довгої перерви з'явився Дмитро
Дем'яненко.
Початок
матчу був за господарями, які виглядали більш рухливими. В
їх складі виділялися Мамука Джугелі та Олександр Опарін.
Саме вони у перші хвилини найбільше загрожували воротам
Андрія Ковтуна. На 5 хвилині з вигідної позиції не попав у
ворота Опарін. Він же 12 хвилині сильно бив здалеку. М'яч
пройшов вище воріт. На 15 хвилині Джугелі міг відкрити
рахунок. Після прострілу Оберемченка по флангу, м'яч
опинився у Боровського, який у простій ситуації помиляється.
М'яч відскочив до Джугелі, який, знаходячись у 9 метрах,
сильно пробив. На щастя, на шляху удару опинився Кривенко,
який прийняв всю силу удару на себе, після чого його довго
приводили до тями. А перед цим і полтавці мали небезпечний
момент. Після розиграшу кутового вже готовий був бити по
воротах Самойлов, але у стрибку воротар "Таврії" прямо
знімає м’яч з голови у нападника.
Далі
матч проходив досить спокійно, рідко коли команди
наближалися до воріт, катаючи переважно м'яч у середині
поля. Тільки під кінець тайму на 33 хвилині їм вдалося
відкрити рахунок. Пройшовши по флангу, Хомин навісив у
штрафну, де набігав Кобзар. Левицький покинув ворота, і
Віталій забив практично у пусті ворота. Але полтавці не
довго вели у рахунку. Почавши з центру "Таврія" відразу
відігралася. Опарін здалеку ударив по воротах. Ковтун у
стрибку не дістає м’яч, що потрапляє у поперечину воріт.
Першим на добивання встигає Гайдаш, що оригінально,
знаходячись спиною до воріт, у падінні через себе посилає
м'яч у сітку. На 41 хвилині Чуйченко втратив нагоду вийти
вперед. Побачивши, що Левицький далеко вийшов з воріт,
Сергій "парашутом" пустив м'яч, але той пройшов мимо воріт.
На останній хвилині невдало приземлився за бровкою Хомин,
якому й так від захисників "Таврії" дісталося чи ненайбільше.
Після перерви він був змушений покинути поле.
Другий
тайм нічого певного у діях команд не змінив. Все той же не
швидкий темп. Як і раніше гра була рівною, хоча полтавці й
більше володіли м’ячем, але до великих загроз це призводило
лише двічі. 65 хвилині увірвався в штрафну Самолов і віддав
чудовий пас на Чуйченко, якому майже ніхто не заважав. Але
знову Сергій (який напередодні святкував свій день
народження) не попав у ворота. А на 74 хвилині прохід
Боровського, що вже виходив сам на сам, випереджує
Левицький, який і відібрав м'яч. Мала нагоди і "Таврія", але
захисники "Ворскли" намагалися перегинати шлях форвардам
далеко до воріт, на що господарі відповідали дальніми
ударами, але для Ковтуна це особливого клопоту не складало.
"Ворскла" мала більше шансів виграти, втративши два очка.
Хоча поки досить реально для команди посісти після першого
кола — 3 місце.
Ще одне,
що не стосується матчу. Знову не обійшлося без пригод для "фанів":
як і "виїзд" до Кіровограда, виїзд до Сімферополя не
обійшовся без інциденту. Цього разу галас на пероні
"Ворскла" страшенно взяли за "живе" провідницю потягу
Сімферополь-Харків, яка чомусь не хотіла пускати "фанів" з
квитками до вагону, мотивуючи, що я не хочу, щоб у мене
їхали "фани". Коли ж вони намагались проникнути до потягу,
вона міцною статурою виштовхувала їх із вагону. Цікаво, чим
би все закінчилося, коли б її "щедре
серце" не впустило полтавців, адже ті вже намагалися стати
на рейси, завадивши їхати потягу. Однак вона ще здерла з "фанів"
останні 14 гривень, загрожуючи висадити деяких у Джанкої,
через що довелося добиратися різним транспортом: через
Коломак до траси Харків-Київ, через Чутове.
Олександр СТАДНИЧЕНКО.
"Приватна справа".
|
