|
|
МАТЧ № 1649. Чемпіонат України, вища ліга.
17.11.1996 (неділя) "Карпати" (Львів) - "Ворскла" (Полтава) -
2:0 (0:0).
Львів, стадіон "Україна", початок о 15.00, хмарно, накрпав дощ,
від 73 хвилини - штучне освітлення, +7 градусів, 4000 глядачів.
Судді: Вадим Шевченко, Олександр Балакін, Геннадій Коваленко
(Київ).
Делегат ФФУ: Валерій Стародубов (Житомир).
"Карпати": Ельхан Расулов, Олександр Євтушок, Олександр
Чижевський (к/к), Андрій Купцов (В'ячеслав Єфіменко, 37), Юрій
Мокрицький, Анатолій Петрик, Ігор Маковей, Євген Назаров, Роман
Толочко (Юрій Беньо, 80), Вадим Колесник, Любомир Вовчук.
Запасні: Богдан Стронціцький, Андрій Сапуга.
Головний тренер: Мирон Маркевич.
"Ворскла": Андрій Ковтун, Володимир Дичко, Василь Гречаний, Олег
Кривенко, Станіслав Боровський, Ігор Мачоган, Віталій Самойлов,
Ігор Кислов (к/к), Андрій Хомин, Сергій Чуйченко, Іван Шарій
(Віталій Кобзар, 38 (Олександр Агарін, 61).
Запасні: Олег Моргун, Юрій Левчук, Андрій Марченко, Віктор
Богатир.
Головний тренер: Віктор Пожечевський.
Голи: 1:0 Колесник (59), 2:0 Єфіменко (62).
Не реалізований пенальті: Євтушок (85, воротар).
Попередження: Кислов (15), Купцов (34), Кривенко (50), Євтушок
(63).
Вилучення: Кислов (31).
Раніше
суперникам не доводилося зустрічатися в рамках чемпіонату
України. І слід віддати належне футболістам "Карпат", котрі,
незважаючи на останні невдачі, зуміли мобілізуватися і
впевнено обіграли одного з лідерів — "Ворсклу". Ця перемога
засвідчила чималий потенціал львівського клубу, тим паче, що
господарі виступали з різних причин без ключових гравців —
Дудника, Зуба, Покладка.
Львів'яни, завдяки перевазі в середині поля, відразу
захопили ініціативу. Толочко явно переважав у мобільності
тихохідного Кислова, а Хомин ніколи не вирізнявся
диспетчерськими здібностями. Адже не секрет, що його "коньок"
— руйнувати атаки суперників. Знайшовши вразливе місце в
шикуваннях гостей, львів'яни взяли на озброєння гру в "стінку", і їх нападаючі Маковей та Колесник часто опинялися
в зручних позиціях. Іще до перерви рахунок мав бути
непристойним для "Ворскли", коли б не фантастична реакція їх
воротаря Ковтуна, котрий відбивав усі м'ячі, що летіли в
рамку.
Після
матчу головний тренер полтавців В.Пожечевський зазначив, що
він засумнівався у тому, що його підопічним пощастить
уникнути поразки лише після вилучення з поля за дві жовті
картки Кислова. Як на мене, Пожечевському треба було
замінити Кислова вже після першого попередження, адже він
явно не встигав за перебігом подій на полі. Як це зробив
наставник господарів М.Маркевич, замінивши відразу Купцова,
що одержав "гірчичник", і зберіг повний склад. Опинившись у
більшості, львів'яни почали атакувати ще завзятіше,
змістивши фронт атак на фланги. Небезпечною була кожна атака
господарів. І лише майстерність Ковтуна тривалий час
рятувала гостей від неприємностей. Але на 58-й хвилині й він
був безсилий проти точного удару Колесника головою після
передачі Вовчука. А невдовзі в колотнечі біля воріт Єфименко
виявився найспритнішим І проштовхнув у падінні вдруге м'яч
до сітки.
Оскільки
ж бомбардир "Ворскли" Чуйченко залишився без допомоги своїх
півзахисників на "голодному пайку", то самотужки до воріт Расулова йому пробитися не вдавалося. Гості, навіть
програючи 0:2, змушені були думати тільки про оборону. Проте
продовжували помилятися. На 82-й хвилині Євтушок міг довести
рахунок до розгромного, але, реалізуючи пенальті, програв
дуель Ковтуну. До речі, це був останній виступ Євтушка за
"Карпати", бо цього тижня він планує вирушити до Англії, де
захищатиме кольори клубу вищого дивізіону "Ковентрі-сіті".
Втім,
навіть ця відносна невдача не позначилася на бойовитості
футболістів "Карпат", які продовжували штурмувати ворота "Ворскли", та їх уболівальників, що після тривалої перерви
проводжали свою команду оплесками.
Зрештою,
не виглядала засмученою й велика група фанів полтавчан, яка
впродовж усього матчу скандувала: "Ворскла" — чемпіон. І
дійсно, незважаючи на фіаско у Львові, виступ дебютанта
вищої ліги у першому колі став приємною несподіванкою.
Василь
МИХАЙЛОВ.
"Спортивна газета".
Хоча й програли,
але залишилися другими
Приїхати
у Львів на короткий час, то значить не бути в ньому взагалі.
В цьому я цілком переконався, походивши кілька годин по
ошатним вулицям столиці галицького краю. Церкви, костьоли,
монастирі, маленькі крамнички, жилі будинки — вражають своєю
архітектурною неперевершеністю. Навіть сірі стіни багатьох
будівель аж ніяк не виглядають такими мерзенними, навпаки
доволі пасують бруківці. До речі все старе місто укладено
бруківкою, де кожний камінчик щільно притулений один до
одного і рідко де побачиш, щоб між ними був великий простір.
Набожність львів'ян, завжди різнила їх від інших жителів
міст України. От і у неділю святкували те, про що інші
навіть не згадають взагалі. А саме 20 років підписання
гельсінської угоди країн про права людини, та заснування в
Україні гельсінської спілки. Всі церкви з ранку били у
дзвони, в них збиралося багато людей, щоб послухати службу
та помолитися за політичні жертви совєтської доби.
Стадіон
"Україна", де грають "Карпати" теж відзначається своєю
оригінальністю. Щоб дістатися стадіону, потрібно хвилин 10
підніматися вгору пішки. Там, на горі і знаходиться стадіон.
Він був побудований в кінці 50-х років. То була
комсомольська будова і багато земельних робіт виконувалося
просто за допомогою лопат. Колись тут був просто пагорб, на
вершині якого вирили величезний котлован і вмістили в ньому
майбутній стадіон. На шляху підняття до стадіону і навколо
нього міститься речовий ринок, який приносить чималі
прибутки футбольному клубові, адже бажаючих щось продати в
наші часи безліч.
"Ворскла" вперше у вищій лізі змінила своєму правилу
прибувати на гру за день до матчу. Цього разу полтавці
з'явилися у Львові за дві години до матчу, прилетівши вдруге
літаком (вперше то було в Одесу). До складу полтавської
делегації входило майже все керівництво на чолі з
президентом клубу Володимиром Артьомовим.
До
основного складу, через перебір жовтих карток не ввійшов
Олександр Головко. Його місце зайняв Василь Гречаний, що
досить рідко з'являвся в основі. Тому побоювання за оборону
були не безпідставні. В минулому матчі з "Шахтарем" отримав
травму ще один захисник — Венглинський, тому в запасі у
полтавців залишився лише один захисник Юрій Левчук. В таких
обставинах довелося значно змінити побудову у ланках
команди.
Початок
зустрічі був за господарями, які виглядали значно
рухливішими за ворсклян. Однак на завершальній стадії
львів'яни були не точними. Мали нагоди забити Колесник,
Вовчук, Купцов. Особливо активним був Колесник, який все ж
не пішов з поля без голу. На 59 хвилині після розиграшу він
першим вистрибнув і головою спрямував м'яч у ворота. Але до
голу Колесника у матчі сталися події, які досить змінили
долю матчу. Мова йде про вилучення Кислова. Обидві жовті
картки Ігор отримав за грубу гру, при чому порушував правила
Кислов в середині поля, що було зовсім необов'язково. Після
вилучення Кислова довелося трішки перетасувати склад,
замінивши Шарія на Кобзаря. Але ця заміна не змінила нічого.
Кобзар не зміг нічого створити в атаці, зігравши напевне
найгірший матч за "Ворсклу". Та й взагалі вся команда
зіграла дуже погано. У другому таймі полтавці не створили
жодного моменту, вдаривши тільки двічі по воротам. За весь
матч полтавці створили лише один гольовий момент, коли на 5
хвилині після подачі кутового Шарієм, Самойлов пробив мимо
воріт.
Другий
гол полтавці пропустили невдовзі після першого м'яча.
Помилкою в обороні скористався Єфіменко. І хоча Ковтун
спіймав м'яч, але то було вже за лінією воріт. Могли
ворскляни і вперше у вищій лізі програти крупно, але виручив
Ковтун, відбивши пенальті від Євтушка.
Отже,
"Ворскла" завершила футбольний рік хоча й поразкою, але на
мажорній ноті, посівши після першого кола 2 місце, і
залишається другою командою України, принаймні до весни
наступного року.
Олександр СТАДНИЧЕНКО.
"Приватна справа"
(22 листопада 1996
року).
|
