|
|
МАТЧ № 1671. Чемпіонат України, вища ліга.
08.08.1997 (п’ятниця) "Ворскла" (Полтава) - "Динамо" (Київ) -
1:4 (1:1).
Полтава, стадіон "Ворскла", початок о 18.00, хмарно, +22
градуси, 20000
глядачів.
Судді: Костянтин Панчик (Сімферополь), Володимир Воргуль, Володимир
Шаленко (Харків).
Делегат ФФУ: Михайло Кусень (Львів).
"Ворскла": Андрій Ковтун, Костянтин Бабич (Віталій Кобзар, 46),
Велін Кефалов, Олександр Головко, Сергій Леженцев, Андрій Хомин
(Володимир Дичко, 52), Олександр Омельчук, Ігор Кислов (к/к),
Олексій Антюхін, Сергій Чуйченко, Ігор Костюк.
Запасні: Олег Стороженко, Ібрям Юсуп Даїл, Ігор Мачоган, Андрій
Клименко, Іван Шарій.
Головний тренер: Віктор Пожечевський.
"Динамо": Олександр Шовковський, Олег Лужний, Павло Шкапенко (Андрій
Шевченко, 46), Олександр Головко, Владислав Ващук, Аляксандр
Хацкевич (Валянтин Бялкевич, 46), Андрій Гусін, Юрій Калитвинцев
(к/к), Олександр Радченко, Юрій Максимов (Дмитро Михайленко,
86), Сергій Ребров.
Запасний: В'ячеслав Кернозенко.
Головний тренер: Валерій Лобановський.
Голи: 1:0 Антюхін (24), 1:1 Ребров (27, пенальті), 1:2 Шевченко
(50), 1:3 Ребров (75), 1:4 Шевченко (85).
Попередження: Максимов (68).
Як і торік, матч між
"Ворсклою" та "Динамо" викликав величезний інтерес у
Полтаві. Трибуни стадіону були заповнені вщерть. З самого
початку і "Ворскла", і "Динамо" заграли у відкритий футбол,
що, звичайно, до вподоби уболівальникам. У першій половині
першого тайму обидва колективи створили кілька небезпечних
моментів. Але захист діяв бездоганно. Та ось невдовзі
Омельчук, який був найпомітнішою постаттю на полі, одержує
пас від капітана ворсклян Кислова на правому фланзі атаки.
На швидкості проходить вперед до лінії поля і робить
простріл у район воротарського майданчика гостей. М’яч
потрапляє в ногу комусь з гравців "Динамо" і виходить на
кутовий. Сам же Омельчук і подає його. М'яч пролітає повз
скупчення гравців обох команд і дістається ніким не
прикритому Антюхіну. Олексій без роздумів, метрів з восьми,
стоячи по центру воріт, в один дотик "розстрілює" ворота
Шовковського - 1:0. Радості вболівальників не було меж. Та
недовго це тривало. Адже кияни провели за кілька хвилин
після цього чудову атаку, яка і завершилася взяттям воріт
господарів. З правого флангу м'яч спрямовується Реброву,
який без роздумів кидає в прорив Максимова. Той просувається
до штрафного майданчика "Ворскли", і в боротьбі з Кисловим
падає на трав'яний газон. Суддя матчу зафіксував порушення
правил і вказав на 11-метрову позначку. Був пенальті чи не
був, вирішувати не нам: арбітр був поруч і все бачив. До
м'яча підходить штатний пенальтист "Динамо" Ребров. Він
пробив у лівий од воротаря кут, а Ковтун кинувся праворуч.
Нічия - 1:1. Саме за такого рахунку по грі команди і пішли
на перерву.
Другий тайм полтавці
розпочали з атак, але при цьому, на жаль, забули про захист
своїх воріт. "Динамо", яке, звичайно, вище за класом, ніж
"Ворскла", скористалося цим. На початку другого тайму кияни
провели швидку контратаку і вийшли вперед - 2:1, охолодивши
запал господарів. Лужний робить навіс з правого флангу у
штрафний майданчик господарів і весь захист ворсклян
спокійно спостерігає, наче зачарований, за тим, як зірка
українського футболу Шевченко, який лише вдруге з'являється
в складі "Динамо" нинішньої першості, забиває м'яч у ворота
Ковтуна. Після цього "Ворскла" кинулася відігруватися. І
були нагоди у Чуйченка, Антюхіна, Кобзаря. Але і "Динамо" не
відсиджувалося в обороні, а теж гостро і красиво атакувало.
Мали нагоди відзначитися Максимов, Шевченко та інші. Але, як
і у ворсклян, так і в динамівців забагато було браку.
Хочеться згадати момент, коли полтавці могли зрівняти
рахунок. Омельчук подав кутовий з лівого флангу і м'яч
опинився метрів за сім од воріт перед Кобзарем. Але Віталій
не зміг обробити м'яч. А "Динамо" вивершило свою справу. Ще
один гострий контрвипад, і рахунок збільшується. Цей момент
стає переломним, адже лишалося до кінця гри вже чверть
години. Белькевич, який вийшов на заміну в другому таймі, на
лівому фланзі обігрує Кефалова і, маючи оперативний простір,
просувається флангом до штрафного. Захисники "Ворскли"
намагаються перекрити йому хід, але Валентин робить навіс у
район площі воріт. А найспритнішим виявився Ребров, який і
вгатив головою м'яч у сітку воріт. Настрій ворсклян,
звичайно ж, було зіпсовано таким перебігом подій, але вони і
після цього шукали шляхи до воріт Шовковського. І знову, за
п'ять хвилин до завершення зустрічі, динамівці ловлять
полтавців на контратаці. М'яч біля центрального кола
опиняється в Шевченка. Киянин на швидкості відривається від
переслідувачів, обігрує Кефалова і Головка, виходить
сам-на-сам з Ковтуном і технічно прокидає м'яч повз
воротаря. Сказати, що "Ворскла" грала погано, не показавши
футбол високого ґатунку - було б неправдою, але "Динамо"
виявилося значно вище за класом.
Дмитро КАПЛАТИЙ.
"Український футбол".
За 50 хвилин чартер АН-24
"Авіаліній України" переніс динамівців з Києва до Полтави.
За традицією час польоту гравці та тренери провели за
переглядом газет. Валерій Васильович Лобановський уважно
читав "Спортивну газету", Юрій Калитвинцев — "Спорт-Экспресс",
"Столичная" була в руках Олександра Шовковського, В'ячеслав
Кернозенко переглядав "Команду", Сергій Ребров полюбляє "Кроссворды
и анекдоти". В полтавському аеропорту гостей зустрів клубний
автобус "Ворскли", і у супроводі автомобіля ДАІ вони через
15 хвилин були в готелі "Київ". Розселення зайняло три
хвилини. З цим питанням у адміністратора "Динамо" Віктора
Кашпура все відпрацьовано. Обідала команда в ресторані, а
їжу прихопили із собою з Києва. Бо ніхто так смачно не
приготує м'ясо та куріпок, як це роблять працівниці бази "Конча-Заспа" Ольга Трохимівна та Людмила Володимирівна. Три
години відпочинку і від'їзд на стадіон.
На гостьовій трибуні
з'явилися президент ПФЛ та АТ ФК "Динамо" Григорій Суркіс,
члени правління клубу Ігор Суркіс, Юрій Карпенко, головний
тренер національної збірної Йожеф Сабо. Знайшлось місце в
президентському літаку і суперфану "Динамо" Сергію
Заборовському. "Парамон" прилетів на вдачу", — попередив
Ігор Суркіс.
У перерві київський
суперболільник у своїй динамівській формі вийшов на доріжку
стадіону, вклонився глядачам. Потім Заборовський переживав,
що багатьом його друзям не вдалося повністю подивитися гру.
Ще зранку на вулицях Полтави з'явилась група київських
уболівальників. На трибунах вони провели хвилин 20 матчу, а
потім за непристойну поведінку змушені були під наглядом
міліції їх залишити. Тож варто було летіти за 350
кілометрів, щоб врешті-решт опинитися поза грою. Гравці
"Динамо" бажають, щоб їх уболівальники, на трибунах яких би
стадіонів вони не знаходились, вели себе достойно.
Вперше ми почули у Полтаві
новий заклик болільників. В разі, коли їм не подобались
рішення арбітрів, вони дружно вигукували: "Суддю до
Маріуполя!" Щодо арбітрів, то вони чітко провели матч.
Мабуть, найуважнішим глядачем
був пан Йєнсон, один з тренерів "Брондбю". Датський "розвідник" п'ять років тому грав проти динамівців і добре
пам'ятає ті матчі і гол Павла Яковенка, який у Копенгагені
перекреслив усі сподівання господарів потрапити до Ліги
чемпіонів.
У кожному з попередніх
чотирьох матчів нинішнього чемпіонату київські динамівці
забивали по три м'ячі. Ця обставина, однак, сприймалася
полтавцями, зокрема місцевими журналістами з газети
"Спортарена", доволі скептично: мовляв, саме стільки забили
кияни минулого року в Полтаві, але ж їм цього не вистачило,
аби уникнути поразки.
... Шкода, що з технічних
причин матч не транслювався національним телебаченням.
По-перше, зустрічалися єврокубкові команди. А головне —
"Динамо" піднесло "Ворсклі" урок. Відтак з навчальним
футбольним посібником, написаним Валерієм Лобановським,
отримали нагоду познайомитися лише 27 тисяч полтавців
(28-тисячний стадіон заповнений був майже вщерть, а в
офіційному протоколі чомусь значиться — 19 тисяч...).
Два різні тайми побачили
глядачі. До перерви господарі за рахунок граничної
самовіддачі, однак, як з'ясувалося потім, з перевитратами
матчевого запасу енергії, а ще дякуючи нефорсуванню кияними
гри, гідно протистояли гостям.
Завдяки активним діям на
флангах Костюка, й особливо Омельчука, та диспетчерському
таланту Кислова, "Ворсклі" вдавалося не лише вчасно
гальмувати розвиток динамівських комбінацій, але й постачати
м'ячі своїм нападаючим, коли ті перебували у відносно
зручних позиціях. І варто було Ващуку з Головком під час
кутового залишити на мить без нагляду Антюхіна, як
екс-динамовець (а всього за "Ворсклу" у стартовому складі
вийшло на поле сім (!) колишніх гравців київського клубу) в
один дотик переправив м'яча щічкою у дальній від
Шовковського кут воріт.
Динамівці відразу ж відповіли
потужними атаками, на вістрі яких двічі поспіль опинявся
Максимов. А коли він опинився ще й на траві після підсічки
Кефаловим, Панчик, не роздумуючи, показав на 11-метрову
позначку. Ребров не схибив — 1:1.
Візуально "Ворскла" ще деякий
час продовжувала бути не менш рухливою, ніж "Динамо", а
епізодично навіть агресивнішою. Однак з перших хвилин
другого тайму стало ясно, що динамівці просто виснажували
суперника, щоб потім завдати йому нищівного удару.
Лобановський сказав про це Пожечевському прямо, випустивши
на поле Шевченка з Белькевичем.
Кияни явно додали в обертах,
небезпідставно підозрюючи, що відповісти полтавцям буде
нічим. Якщо гра у "Ворскли" в три захисники (Кефалов —
останній, Головко і Леженцев — по гравцях) у першому таймі
себе загалом виправдовувала з причин, згаданих вище, то
після перерви перетворилася у звичайнісіньку авантюру,
оскільки розмобілізовані фланги стали прохідними дворами. Й
можна лише здогадуватися, чому "Ворскла" так і не
перебудувалася, явно поступаючись супернику на підступах до
кутів свого штрафного майданчика і позиційно, і, що взагалі
дивно, кількісно. Невже пан Пожечевський саме таким чином
хотів сплутати карти брюссельським розвідникам?
На 50-й хвилині ніхто не
завадив Лужному на правому фланзі атаки зробити націлений
навіс на голову Шевченка — 1:2. Через 25 хвилин Ребров у
подібний спосіб замкнув простріл Белькевича з лівого флангу
— 1:3. До і після цього могли реалізувати незаперечну
перевагу гостей Головко, Калитвинцев, Максимов, Шевченко...
Серед полтавців у другому таймі найбільше запам'ятався
Чуйченко, який наприкінці зустрічі двічі мав нагоду не
залишити поле без свого гола — цього разу кращого бомбардира
"Ворскли" підвела реалізація.
Завершив справу Шевченко.
Виявлена при цьому Андрієм вишуканість (видряпав м'яч у
Кефалова і спрямував його точнісінько в кут) викликала зливу
аплодисментів на трибунах. І вдячний київський форвард,
який, схоже, знову в чудовій формі, вклонився полтавським
уболівальникам...
Експрес-коментар наставника
"Брондбю" Йєнсона:
— Мені
сподобалось "Динамо". Дуже сильна, добре навчена команда.
Сподобались № 7 (Гусін), особливо в першому таймі, дуже
швидкий № 9 (Радченко), технічний № 5 (Ващук), відмінно діє
№ 8 (Калитвинцев), а прізвище Шевченка я відразу запам'ятав.
— Якщо порівняти "Динамо",
проти якого вам довелось грати, із сьогоднішнім?
— Ця
команда виглядає сильнішою. І наші шанси в боротьбі з
"Динамо" 50 на 50. Гра пройде на нашому клубному стадіоні.
Квитки розпродано. їх ціна 20 доларів.
У нас є
інформація, що "Брондбю" бажав зіграти на стадіоні "Ідротспаркен",
розрахованому на 40 тисяч глядачів. Та 14 серпня на цій
арені має відбутися концерт Майкла Джексона. Квитки на його
виступ коштують 100 доларів, і їх вже розкуплено. А менеджер
всесвітньо відомого виконавця замовив десять квитків на матч
"Брондбю" — "Динамо". Цікаво, на боці якого клубу будуть
симпатії "зірки" естради?
Олександр ЛИПЕНКО,
Олександр СЕРДЮК.
"Спортивна газета".
|