МАТЧ № 1854. Кубок України, 1/4 фіналу, перший матч.

17.11.2002 (неділя) "Динамо" (Київ) - "Ворскла" (Полтава) - 1:0 (0:0).

Київ, початок о 18.30, стадіон "Динамо" імені В.В. Лобановського, хмарно, +14 градусів, штучне освітлення, 1500 глядачів.

Арбітр: Віталій Годулян (Одеса).
Асистенти: Віталій Звягінцев, Олег Євстратов (Одеса).

Делегат ФФУ: Геннадій Лисенчук (Київ).

"Динамо" (футболки: білі): 1. Олександр Шовковський, 14. Андрій Гусін (к/к), 3. Федоров, 6. Юрій Дмитрулін, 24. Ласло Боднар, 29. Віталій Лисицький (17. Тіберіу Гіоане, 46), 36. Єрко Леко, 9. Бадр Каддурі (8. Валянтін Бялкевич, 46), 10. Флорін Чернат (25. Артем Мілевський, 63), 16. Максим Шацких, 7. Олександр Мелащенко.
Запасні:

Головний тренер: Олексій Михайличенко.

"Ворскла" (футболки: жовто-сині): 1. Віталій Постранський, 2. Віктор Доценко, 4. Петро Кондратюк, 5. Геннадій Медведєв, 6. Сергій Черняк, 7. Сергій Баланчук (к/к), 8. Ігор Маковей, 9. Сергій Онопко (13. Олександр Бессараб, 46), 20. Сергій Пшеничних, 15. Чуквуді Нвогу (11. Сергій Шевцов, 81), 18. Денис Соколовський.

Запасні: 12. Андрій Кураєв, Максим Берлізєв, Віталій Кобзар, Альберт Ковальов, Костянтин Лемішко.

Головний тренер: Андрій Баль.

Гол: 1:0 Шацьких (72).

Попередження: Шацьких (72), Кондратюк (56).

---

ЯКБИ ЗАБИВАЛИ, БУВ БИ РЕКОРД!

Після матчу Олексій Михайличенко сказав, що на перебігові матчу позначився психологічний тягар од невдачі в зустрічі з італійцями. Але ті, хто спостерігав за грою, цілком погодяться, що кияни зробили все можливе, щоб здобути цю перемогу. Що й казати, м'яч уперто не хотів потрапляти у ворота полтавців. Якби кияни реалізували голеві моменти, що їх створили Гусин, Мелащенко та Леко, то рахунок став би непросто розгромним, а й рекордним. А тому перемога динамівців, у прямому розумінні цього слова, заслужена. Звісно, глядачам хотілося бачити більше забитих м'ячів. Але трибуни ледь не щохвилини скрикували, висловлюючи розчарування після втрати чергового моменту біля воріт "Ворскли"...

Майже тридцять хвилин кияни витратили на "розігрів", а потім Леко, розігравши просту комбінацію з Шацьких, ударив по воротах, але неточно. Приблизно з цього моменту біля воріт полтавців настала "спека". Кілька разів на завершальну передачу не встигали Дмитрулін і Шацьких, а на тридцять восьмій хвилині Мелащенко схопився за голову, не влучивши в порожні ворота метрів з п`яти. Гості швидко провели контратаку: Баланчук пройшов по лівому флангу і віддав м`яч на Пшеничного, проте партнер не зміг переграти голкіпера. Після цього моменту кияни знову пішли в атаку, але Гусін, після подачі Чернатом кутового, буквально в останню мить не дотягнувся до м`яча.

У другому таймі обидві команди заграли набагато активніше. Цьому сприяло й те, що Михайличенко випустив на заміну одразу двох гравців - Белькевича та Мілевського. На табло залишалися нулі, але обидві команди не бажали нічиєї. Тому на небезпечний простріл Нвогу Гусін відповів потужним ударом метрів з двадцяти, але голкіпер полтавців зреагував блискуче. А на 57-й хвилині все той же нігерієць Нвогу натякнув, що "Ворскла" не проти вивезти з Києва й перемогу. Вийшовши сам на сам з Шовковським, Чуквуді перекинув м`яча через нього, але у ворота не поцілив. Таку, майже стовідсоткову можливість, гості змарнували, а кияни остаточно - уже до кінця матчу - заволоділи простором і вже не дали полтавцям ніякого шансу. Можливо, талан ще довго знущався б над динамівцями, не даючи шансів для успіху ні Гусіну, ні Мелащенкові. Але фортуна таки змилостивилася над киянами і цілком заслужено винагородила їх за віддачу та старанність голом-красенем. Це Шацьких ударом головою "замкнув" подачу Боднара. У другому таймі майже непомітний, узбецький легіонер опинився в потрібний час у потрібному місці. Погодьтеся, що саме цим і визначається класність форварда. А на останніх хвилинах рахунок міг стати й більшим на користь господарів. Белькевич, виконуючи штрафний, запустив м`яча з підкруткою в лівий нижній кут, але Постранський переправив "плямистого" на кутовий. Похвалити голкіпера гостей можна, але коли у ворота не влітають такі голи-красені, глядачам, звичайно, стає прикро...

Післямова
Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО, головний тренер "Динамо":

- Нам було важко підготуватися до матчу, адже в думках засів гіркий підсумок протистояння "Ювентусові". Навіть за хорошої гри, що її ми продемонстрували в середу, але без бажаного результату, залишається неприємний спогад, якого нелегко позбутися.

Сьогодні наш склад був дещо видозмінений, оскільки в черговий раз поповнився лазарет. Одразу кілька гравців не змогли вийти на поле: травмовані Сабліч, Гавранчіч і Пеєв. Через перебір жовтих карток зустріч пропускали Несмачний та Хацкевич. Ми були обмежені вибором виконавців. Гравці виснажені не лише фізично, а й емоційно. Але вони продемонстрували характер. Сьогоднішня зустріч не відрізнялась за змістом од вересневої, коли в чемпіонаті динамівці перемогли з рахунком 8:0, уся різниця - в реалізації створених моментів.

- Чому матч почався о 18.30, а не кількома годинами раніше? Це б дозволило привернути більше глядачів на трибуни...

- Коли граєш у такому графіку, важлива кожна година. Було прохання телебачення перенести початок матчу з 19.00 на півгодини раніше. Ми пішли назустріч. На інший час "Динамо" також погодилося б. Хоча ми не готові грати, скажімо, о 15.00, адже весь тренувальний процес побудований з розрахунком на пізніший час.

- З'явилася інформація про перенесення першої зустрічі з "Бешікташем" зі Стамбула до Києва. Це правда?

- Ні. Ми обговорювали й такий варіант, але вирішили залишити все на своїх місцях.

- Чому динамівці після завершального матчу внутрішнього чемпіонату не подякували уболівальникам за підтримку?

- Я обов'язково з'ясую це. У нас є традиція, хлопці вітають, як правило, глядачів. Не можу сказати, що вони забули. Напевне, не були задоволені результатом. Гадаю, це непорозуміння.

Андрій БАЛЬ, головний тренер "Ворскли":

- По закінченні зустрічі я подякував своїм підопічним за самовідданість і бажання, котрі вони продемонстрували в матчі з "Динамо". Деякі футболісти настанови на матч не виконали. Але назагал результатом ми задоволені. Ми грали від оборони з надією на контратаки. Деякі з них нам вдалися, проте гіршою виявилася реалізація. Через тиждень у Полтаві відбудеться повторний матч, у якому киянам легкої прогулянки я не обіцяю.

Олексій КОМАРОВСЬКИЙ.

("Український футбол").

 

Скромная, но все же победа

Пусть не вводит в заблуждение болельщиков, не видевших игру киевлян с полтавчанами, минимальный результат встречи. Несмотря на единственный гол, игра в течение всего матча шла практически в одни ворота. Ворота гостей. И реализуй киевляне хотя бы половину из множества созданных ими опасных моментов, счет мог бы быть неприличным. Но динамовцы с завидным постоянством, достойным иного применения, транжирили голевые эпизоды. Да и Постранский поймал кураж. Все это и обеспечило видимость интриги. И оставило призрачные шансы подопечным Баля на продолжение кубковой борьбы.

Много раз в подобных ситуациях и похожих соперниках наставники "Динамо" пытаются сыграть экспериментальным составом, дав отдохнуть ведущим игрокам "бело-голубых". Однако в какой уже раз подряд не получается полноценным ни отдых динамовских лидеров, ни эксперименты с составом.

Событием локального значения стало появление в стартовом составе "Динамо" защитника Федорова, который из-за травмы пропустил почти весь сезон. Следует отметить, что Сергей сыграл достаточно уверенно. Чего нельзя сказать о Лисицком, который тоже редкий гость в основе первой динамовской команды.

Киевляне начали игру уверенно, даже слишком. Пытаясь сыграть на классе. И очевидно надеясь на то, что защитные порядки соперника рассыплются после первых серьезных ударов. Как выяснилось, не рассыпались. Хотя и удары эти сложно назвать серьезными. К примеру, в первом тайме в створ ворот "Ворсклы" киевляне смогли попасть лишь однажды. Еще хуже были показатели у гостей. Но от них и так вряд ли кто-то ожидал большего.

Первый момент в поединке создал Каддури. Его прострельная передача была удобной. Но, как оказалось, не для Шацких. Затем неплохо сыграл и сам Каддури - его сильный удар парировал вратарь (уже анонсируемый единственный удар в "рамку" в первом тайме). Марокканский легионер создал и третий опасный момент в матче, когда неудачно пытался замкнуть прострел Мелащенко. К слову, Мелащенко, как показалось, больше всех хотел забить. Александр очень старался, но огорчить своих бывших партнеров не сумел. И упрекать в этом может лишь самого себя. У Мелащенко было, как минимум, три голевых момента, которые он уверенно "запорол". Подобными действиями "отличились" и Леко с Чернатом, которые не единожды могли переиграть вратаря гостей.

Полумомент в первом тайме создали и гости. После серии рикошетов Онопко мог принести немало хлопот Шовковскому, но удар у полузащитника "Ворсклы" явно не получился.

Второй тайм начался прогнозированными заменами. Вышел Гиоане, который освободил от защитных функций Гусина. Появился и Белькевич, который смог внести осмысленность в атакующие действия хозяев. Прогнозировано развивались и события в матче. Вновь много моментов не использовали Мелащенко и Леко, а разыгравшийся Постранский вытащил несколько "безнадежных" мячей.

Два раза сумели "засветиться" в атаке и гости. Сначала это удалось сделать Нвогу - африканец едва не использовал ошибку Дмитрулина и опрометчивый выход за пределы штрафной Шовковского. Мяч после удара форварда гостей перелетел через вратаря, но в ворота не попал. Вскоре Шовковский мог сам себе "привезти" неприятности, когда неуверенно сыграл в единоборстве с Бессарабом. Полтавчанин оказался один перед пустыми воротами, но под углом. Капитана "Динамо" в этом эпизоде спас подоспевший Гиоане.

Гол киевляне забили во многом закономерный - исходя из контекста игры. И даже элегантный - исходя из исполнения. Боднар на своем фланге уже в штрафной гостей обыграл своего визави и сделал нацеленную передачу в центр вратарской на Шацких. Максим бил головой сильно и точно.

В оставшееся время киевляне пытались закрепить успех. Но делали это не очень убедительно. А попытки отыграться у "Ворсклы" и совсем были робкими. В итоге счет остался неизменным.

Александр ПАНФИЛОВ.

"Спорт-Арена"

N92 (281) 19 листопада 2002 року