МАТЧ № 1855. Кубок України, 1/4 фіналу, матч-відповідь.

24.11.2002 (неділя) "Ворскла (Полтава) - "Динамо" (Київ) - 0:4 (0:1).

Полтава, початок о 15.00, стадіон "Ворскла", хмарно, +5 градусів, від другого тайму - штучне освітлення, 9000 глядачів.

Арбітр: Валерій Курганов (Олександрія).

Асистенти: Андрій Приймак (Сімферополь), Леонід Малий (Миколаїв).

Делегат ФФУ: Михайло Калінін (Донецьк).

"Ворскла" (футболки: жовто-сині): 1. Віталій Постранський, 2. Віктор Доценко, 19. Сергій Пшеничних, 4. Петро Кондратюк (9. Сергій Онопко, 66), 5. Геннадій Медведєв, 6. Сергій Черняк (16. Володимир Ференц, 80), 7. Сергій Баланчук (к/к), 8. Ігор Маковей, 18. Денис Соколовський (17. Максим Берлізєв, 74), 20. Віталій Кобзар, 13. Олександр Бессараб.

Запасні: 12. Андрій Кураєв, 14. Альберт Ковальов, 15. Юрій Сулименко, 3. Сергій Шевцов.

Головний тренер: Андрій Баль.

"Динамо" (футболки: білі): 12. Віталій Рева, 24. Ласло Боднар, 3. Сергій Федоров, 14. Андрій Гусін (29. Віталій Лисицький, 58), 17. Тіберіу Гіоане, 6. Юрій Дмитрулін (36. Єрко Леко, 66), 7. Олександр Мелащенко, 8. Валентин Белькевич (к/к), 26. Андрій Несмачний, 16. Максим Шацких, 11. Георгій Пеєв (15. Діого Рінкон, 58).

Запасні: 1. Олександр Шовковський, 9. Бадр Каддурі, 25. Артем Мілевський,28. Дмитро Воробей.

Головний тренер: Олексій Михайличенко.

Голи: 0:1 Дмитрулін (20), 0:2 Шацкіх (56), 0:3 Мелащенко (62), 0:4 Рінкон (63).

Попередження: Маковей (43).

---

ПЕРЕД РОЗПРОДАЖЕМ

У день матчу один із тренерів "Ворскли" Іван Шарій, який чимало послужив на благо не лише полтавського, а й українського футболу загалом, відзначав свій 45-річний ювілей. До речі, Іван Григорович завершив виступи у вищій лізі лише чотири роки тому. Звичайно, команда прагнула привітати іменинника. І про це говорили всі. На жаль, дійство мало інший сценарій.

Після першого матчу в столиці, де динамівці лише одного разу засмутили голкіпера "Ворскли", у багатьох закрадалася думка про існування дива, можливість овертайму і таке інше. Адже кубкові матчі - це особливий розділ футбольної теорії. Ось тільки практика, як не крути, дива не допускає майже ніколи.

З перших хвилин господарі пішли в атаку, яка вже на другому колі стрілки секундоміра ледь не увінчалася успіхом. Соколовський подав з кутового, і м'яч якимось дивом не опинився у воротах після удару Бесараба з близької відстані. Трохи згодом уже сам Бесараб виступав у ролі захисника, коли прострілив зліва на Кобзаря, який ударив над поперечиною. І стадіон повірив, що можливість для взяття воріт Реви обов'язково буде. Ось тільки "Динамо" мало свою думку. На 20-й хвилині Гусин майстерно віддав передачу із глибини поля на Дмитруліна, і Юрій, вийшовши на "вогневий рубіж", розважливо поцілив у лівий нижній кут воріт "Ворскли". Хоча навіть після цього ворскляни великими силами йшли вперед, нерідко забуваючи про оборону. Кияни ж, навпаки, відчувши, що завдання-мінімум виконали, подій не форсували. І це давало можливість полтавським футболістам пристрілюватися до київської "рамки". Зокрема, капітан "Ворскли" Баланчук наважився на удар з далекої відстані - і м`яч просвистів над правою "дев`яткою". А десять хвилин по тому Кобзар, виконуючи штрафний за два метри від лінії штрафного майданчика, вдарив низом, але Рева з другої спроби м`яча приборкав. Під кінець тайму Валентин Белькевич викотив "шкіряного" під удар Гусину, але той запустив "кулю" повз ціль.

Друга половина зустрічі почалася масованими атаками гостей. Команда Андрія Баля притиснулася до своїх воріт, не демонструючи навіть натяків на атаку. Як результат, віце-чемпіон України рахунок подвоїв. Тепер питання про півфіналіста вже не стояло.

Динамівці розігралися й впродовж двох хвилин довели рахунок до розгромного.

Жарти на трибунах, мовляв, це нагадує вже зіграний матч, кожен розумів по-своєму, ось тільки "Динамо" після цього затихло зовсім. Баль надав можливість зіграти молодим Ференцу та Берлизєву. Перший мав два пристойних моменти, але молодість затремтіла перед досвідом. Як і загалом, бажання однієї команди перед класом іншої...

Післямова

Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО, головний тренер "Динамо":

- Ми дуже серйозно готувалися до цього матчу. Надто враховуючи те, що деякі гравці повернулися зі своїх збірних стомленими або розбалансованими функціонально. У першому таймі була боротьба, хоча набути впевненості нам допоміг забитий м'яч. Після перерви ми не збавили обертів, додали в швидкості й досягли бажаного результату. Я не можу сказати, що мені все сподобалося, були й огріхи, але все закінчилося добре.

- Прокоментуйте, будь ласка, появу в таборі "Динамо" форварда збірної Росії Сичова.

- Нічого не хочу говорити, бо не займаюсь селекцією. Я повністю довіряю селекційній групі на чолі з Йожефом Сабо. Оцінити можливість Сичова можна буде лише за роботою в нашій команді, а не в "Спартаку" чи деінде.

- Як би ви загалом оцінили гру "Динамо" в Лізі чемпіонів?

- Зараз наші думки пов'язані з Кубком УЄФА, ми готуємось до битви з "Бешикташем", володіємо певною інформацією про суперника, продивляємося матчі, на основі чого вироблятимемо тактику. Турецький футбол зараз на піднесенні, а наш суперник - у групі лідерів і не програв жодного матчу. На етапі 1/16 фіналу Кубка УЄФА залишилося мало посередніх команд. Кожна з них може піднести сюрприз.

Андрій БАЛЬ, головний тренер "Ворскли":

- У нас була невелика проблема: не зміг взяти участі в матчі Шевцов (через хворобу). Я настроював підопічних на те, щоб вони зіграли вище своїх можливостей. У першому таймі це вдалося. У другому, за якийсь мізерний проміжок часу, команда "розвалилася". Насамперед "завдяки" невдалій грі лінії оборони - Черняка, Кондратюка й Медведєва.

- Андрію Михайловичу, вам не здається, що на полі сьогодні не було єдиного монолітного колективу?

- Я б так не говорив, команда є, але вона в стадії створення. Сьогодні я говоритиму з гравцями і з деякими доведеться розпрощатися. Для вас, певно, було несподіванкою те, що в основі з'явився Кобзар. Він відіграв непогано, хоча в другому таймі...

Ми будемо шукати тих, хто хоче грати у футбол. Закінчили свої виступи за "Ворсклу", окрім Омельчука та Гузенка, Кураєв, Ковальов, Воскобойник й Нвогу. Всі, крім останнього, у нашому клубі на засадах оренди (належить він донецькому "Металургові"). До них додаються ще й Лемішко та Сулименко.

Кожен поєдинок складається з мікроматчів - один гравець проти іншого. Хіба можна дозволяти суперникові забивати такі м'ячі, який забив Рінкон, пройшовши півкоманди, коли ніхто навіть не пробував перешкоджати... Так недопустимо грати взагалі, тим більше - з київським "Динамо".

"Український футбол".

Семь минут,

которые потрясли Полтаву

Результат первого поединка оставлял полтавчанам шанс и интригу в двухраундовом противостоянии. О серьезности намерений киевлян в Кубке Украины и об их отношении к сопернику говорит хотя бы то обстоятельство, что гости прибыли в Полтаву за сутки до матча чартерным рейсом и вечерней тренировке предпочли отдых в самом фешенебельном полтавском отеле "Галерея". Прямая трансляция матча и холодная ветреная погода несколько отпугнули полтавских болельщиков, хотя 9 тысяч голосов на протяжении всего матча активно поддерживали хозяев. Прибыли на игру и два десятка фанов "Динамо", которые располагались на трибуне за воротами. Что интересно, именно за теми, куда во втором тайме посыпались мячи.

Сенсации не случилось: в ответном четвертьфинале киевские динамовцы уверенно обыграли "Ворсклу" на ее стадионе. При этом гостям относительно быстро удалось забить сверхважный первый гол, а после перерыва буквально нокаутировать соперника, проведя еще три мяча в ворота Постранского за каких-то семь минут.

Впрочем, стартовый отрезок поединка не предвещал киевлянам "легкой жизни". До пропущенного на 20-й минуте первого гола "Ворскла" в целом смотрелась ничуть не хуже маститого оппонента, а в нескольких эпизодах сама чудом не забила - отличный шанс открыть счет в матче упустил Бессараб, а вслед за ним - и Кобзарь. А вот гости и не думали "прощать" команду Андрея Баля за огрехи в обороне. Первый же удар в створ ворот хозяев принес динамовцам успех - это Гусин отличным пасом нашел у линии штрафной площади ворсклян оказавшегося на ударной позиции Дмитрулина, и Юрий, словно заправский форвард, отправил мяч в нижний угол ворот. После этого вопрос относительно победителя двухматчевого противостояния соперников фактически был снят, поскольку для достижения позитивного для себя результата полтавчанам нужно было забить три мяча.

Нельзя сказать, что киевляне остановились на достигнутом, однако имея как игровое, так и материальное превосходство в счете, они до перерыва события не форсировали. Лишь за минуту до перерыва Гусин после мягкой передачи Белькевича смачно приложился к мячу метров с 15, но в цель не попал - выше. Полтавчане сражались как могли, и с настроем на игру у них, чувствовалось, все в порядке, но вот мастерства и слаженных командных действий им явно недоставало. Да и соперник был слишком силен и оплошностей не прощал - с реализацией моментов в отчетном поединке у подопечных Алексея Михайличенко было все в порядке. Безусловно, кульминационными в игре стали семь минут в середине второго тайма, когда гостам удалось трижды подобрать ключи к воротам ворсклян. Свое веское слово сказали динамовские форварды, забивавшие при полном попустительстве полтавской обороны. Шацких позволили без помех принять мяч после исполненного Белькевичем штрафного в трех метрах от ворот и вторым касанием отправить его в сетку. Мелащенко после фланговой передачи справа здорово сыграл индивидуально, хлестко с левой ноги пробив в дальний угол, а затем настал черед блеснуть мастерством и бразильцу Ринкону, завершившему свое соло точным ударом с острого угла. К слову, именно Александру Мелащенко достался от полтавских масс-медиа приз лучшего игрока матча в составе гостей, а у полтавчан подобной награды был удостоен Виталий Кобзарь - пожалуй, наиболее заметная фигура в созидательных действиях ворсклян в матче. Увы, не смог помочь свой команде лучший снайпер полтавчан в текущем сезоне Сергей Шевцов. Он приболел, хотя был внесен в заявку команды и находился в числе запасных. На отсутствие этого форварда посетовал на послематчевой пресс-конференции Андрей Баль. Кроме того, наставник полтавчан назвал фамилии игроков, которые покидают "Ворсклу". Свое же дальнейшее пребывание на посту главного тренера бело-зеленых Андрей Михайлович напрямую связал с доукомплектацией состава и приобретением "Ворсклой" новых исполнителей.

Станислав МАЙЗУС

"Спорт-Арена"

N94 (283) 26 листопада 2002 року