МАТЧ № 1886. Кубок України, 1/8 фіналу.

29.10.2003 (середа) "Іллічівець" (Маріуполь) - "Ворскла" (Полтава) - 5:0 (3:0).

Маріуполь, початок о 17.00, стадіон "Іллічівець", штучне освітлення, +3 градуси, 6500 глядачів.

Арбітр: Ігор Ярковий (Фастів).

Асистенти: Леонід Малий (Миколаїв), Олег Кислюк (Одеса).

Делегат ФФУ: Олександр Балакін (Київ).

"Іллічівець" (футболки: сині): 1. Ігор Шуховцев (к/к), 2. Сергій Дірявка, 3. Володимир Анікеєв, 5. Руслан Гунчак, 8. Костянтин Сахаров (19. Володимир Киликевич, 56), 11. Костянтин Бабич, 16. Руслан Міклашевич, 17. Олександр Мальцев, 22. Андрій Конюшенко (4. Роман Русановський, 56), 24. Іван Кривошеєнко, 25. Олексій Городов.

Запасні: 12. Андрій Тарахтій, 7. Дмитро Єсін, 21. Андрій Головко.

Головний тренер: Микола Павлов.

"Ворскла" (футболки: білі): 1. Віталій Постранський (к/к), 8. Ігор Маковей, 25. Геннадій Медведєв, 4. Вальтер Андрошіч, 23. Сергій Радевич, 17. Олександр Попов (9. Сергій Шевцов, 76), 14. Гаррісон Омоко, 2. Сергій Черняк (18. Максим Берлізєв, 46), 15. Карлос Фронтіні (20. Лакі Ідахор, 36), 13. Антон Ковалевський, 22. Сергій Мотуз.

Запасные: 12. Сергій Долганський, 3. Сергій Онопко, 6. Пітер Меркадо.

Головний тренер: Олег Долматов.

Голи: 1:0 Гунчак (5), 2:0 Конюшенко (22), 3:0 Кривошеєнко (34), 4:0 Анекєєв (53, пенальті), 5:0 Городов (82).

Попередження: Омоко (22), Медведєв (32).

---

Як відзначив на після матчевій прес-конференції Микола Павлов, рахунок на табло не відображає реального стану справ, проте його колега - Олег Долматов був досить категоричним: "Це - провал!" На мій погляд, шокуючі для вболівальників "Ворскли" 0:5 - це, більшою мірою, збіг обставин. Таке часом буває у футболі - майже кожний твій удар по воротам суперника досягає цілі, а йому, навпаки, не вдається провести, навіть, "гол престіжу", хоча моментів для цього створено, хоч "пруд пруди". Головне для журналіста, що пише звіт про такий "нестандартний" матч, не впасти у крайнощі, щоб необачним словом не видати бажане за дійсне. Тому, відверто кажучи, розписувати про те, як металурги з Азову, "розтрощили", "розірвали", "затоптали" і тому подібне, свого суперника по Кубку, бажання немає. Полтавська команда виглядала досить організованою, способною на більше. І забігаючи вперед, можна спрогнозувати, що "Іллічівець" очікує дуже тяжкий матч у останньому турі першого кола, коли команда буде грати саме на стадіоні "Ворскла".

Рахунок був відкритий вже на 5-й хвилині. Це Гунчак, підставивши голову під удар зі штрафного Конюшенка, досить вдало і головне несподівано, немов у хокеї клюшкою, змінив траєкторію удара і розвів по різним углам воротаря і м`яч. Гості відповили довгим триманням "плямистого", впродовж якого, маріупольці вимушені були відійти назад, щоб щільніше побудувати захистні редути. У цей відрізок ігрового часу непогано діяли Мотуз та Фронтіні, що суттєво навантажували лівий фланг оборони господарів. Однак "козирною картою" азовців, у будь-яких матчах проти Полтави, завжди виступав Бабич. Так було і цього вечора. І хоча Костянтину так і не вдалося забити свій гол, його активна гра попереду, постійні ривки та вихід на вільне місце для отримання передачі, стали основою контрігри, що запропонували супернику маріупольці. На 22-й хвилині ворскляни порушили правила метрів за 20 від воріт. Омоко нечемно повівся з Гунчаком і був покараний "гірчичником". Саме з цього місця поля "Іллічівець" пропустив гол від Вукіча у попередній грі чемпіонату з гірниками. Конюшенко пробив сильно, але Постранський зреагував і відбив досить складний удар. На нещастя гостей, м`яч повернувся, якимось дивом, скрізь густий натовп розсипавшейся "стінки" та атакуючих гравців азовців до того ж Конюшенка, і після його повторного удару затрепотів у сітці вільного кута воріт "Ворскли". Збентежені гості розпочали з центра, але майже одразу прорив Бабича, якому вийти "сам на сам" в останню мить завадив Медвєдєв, вибивши м`яч на кутовий, привів їх до тями і вони з подвоєною енергією кинулися відіграватися. На 27-й хвилині Фонтіні блискавично виконав "штрафний" і Шуховцеву залишалося лише проводжувати м`яча очима, але той влучив лише у хрестовину лівой дев`ятки.

Господарям дійсно поталанило і в цьому моменті і, в наступному, коли на 34-й хвилині широка комбінація Бабич - Городов - Кривошеєнко, знайшла не зовсім логічне закінчення. Якийсь незгарбний та несильний завершальний удар молодого форварда іллічівців прийшовся у самісеньку стійку, від якої зрикошетів у сітку.

Великий рахунок, з яким суперники пішли на перерву, звичайно ж психологічно давив на полтавчан, але у Кубкових матчів свої закони. Впало в очі, що по перерві команда гостей не опустила рук і продовжувала грати конструктивно. Забий, підопічні Долматова, хоча б один гол ще на початку тайму, все могло б бути інакше. Найпотужніше з них грав воротар, якому, на мій погляд, неможна дорекнути у всіх пропущених м`ячах. Постранський сміло грав на виходах з воріт, кілька разів врятував партнерів в складних ситуаціях, проте, навіть він не впорався з "пенальті" на 53-й хвилині, коли суддя угледів порушення правил Андрошичем проти Миклашевича. Штатний пенальтіст "Іллічівця" Анікеєв помилки не припустився, поклавши "плямистого", без варіантів для воротаря, точно у кут.

Майже весь ігровий час другого тайму гра обох команд виглядала збалансованою, з рівними шансами на успіх. За сім хвилин до фінального свистка господарям вдалося організувати чи не найкращу комбінацію матчу. Фланговий забіг Киликевича закінчився точною передачею на Городова і той сильним та влучним ударом забив останній гол в ворота "Ворскли". До честі полтавчан, вони до останньої миті, намагалися розпечатати ворота "Іллічівця" і були дуже близьки до цього. На 85-й хвилині підступний "постріл" Ковалевського ліквідував самотужки кіпер азовців, а за дві хвилини йому на допомогу вже прийшли "рідні стіни". Спочатку Шевцов серйозно потурбував воротаря, а відскочивший м`яч, який добивав Ідахор, неймовірним чином влучив у стійку воріт, а потім знову влучив у Шуховцева.

ПІСЛЯМОВА

Олег ДОЛМАТОВ (головний тренер "Ворскли"):

- Я поздоровляю господарів з хорошою грою, а у нас вона була просто провальною. Тому ви вже, вибачте, більше мені сказати нічого.

Микола ПАВЛОВ (головний тренер "Іллічівця"):

- Я думаю, що лише рахунок виглядає непристойно, а по грі я би не сказав, що ми явно перегравали суперника. Мабуть вплинули швидкі два голи,втрачати було нічого і вони пішли у атаку, а ми скористувалися тими моментами, які вони дозволили нам створити і тому виграли 5:0. На лавці я сказав: "Так би виграти у чемпіонаті, то й підрівняли б різницю м`ячів. А так для Кубка могло б бути достатньо одного-двух." Ну, настрій у хлопців хороший. Зараз хотілося б нормально відновитися. Сьогодні, на жаль, нами на гру було заявлено 16 футболістів, а фактично могли грати лише 15. Єсин після хвороби, ще до кінця не одужав і його ми внесли до протоколу щоб полякати кількістью. У нас зараз - лазарет. Хоч би до чемпіонату всі були у строю.

"Український футбол".

 

Мариупольский провал Долматова

Октябрьские матчи в чемпионате страны сложились для "Ильичевца" неудачно. После домашней ничьей с "Оболонью" мариупольцы, которые ввиду серьезных кадровых проблем ни на один из последних матчей не смогли записать в протокол полный "боекомплект" испонителей, уступили лидерам отечественного футбола "Динамо" и "Шахтеру". И вот пришел черед кубкового испытания, которое было пройдено командой на одном дыхании v за реализацию голевых моментов в поединке с "Ворсклой" подопечным Николая Павлова по любой шкале можно было бы поставить наивысший балл.

Первая же серьезная атака хозяев поля завершилась взятием ворот. Медведев ценой нарушения правил остановил проход Конюшенко по родному левому флангу. Штрафной выполнял Городов, закрутивший мяч к линии вратарской площадки, где удачливее других в борьбе на втором этаже оказался Гунчак. После стремительного начала матча командам уже не приходилось думать о разведке и поиске слабых мест в защитных построениях оппонентов. Одним нужно было активно атаковать большими силами, чтобы сравнять счет в матче, другим предоставлялась возможность ловить свой шанс на контратаках. В непрекращающемся обмене острыми выпадами первыми счастливый билетик вытянули футболисты "Ильичевца", и этот момент, пожалуй, стал решающим в поединке. Успех хозяевам поля вновь принес розыгрыш стандартного положения. Омоко "срубил" в двух метрах от линии штрафной площади Гунчака, и Конюшенко в своем излюбленном стиле мощно пробил по воротам мимо стенки в левый от голкипера угол. Постранский парировал удар, но мяч, невероятным образом избежав встречи с другими футболистами, отскочил прямо на ногу Конюшенко, который повторным "выстрелом" не оставил шансов голкиперу.

Как оказалось, это было только начало мариупольского "кошмара" для гостей. Они вроде бы и мяч держали хорошо, и атаковали довольно остро, и "стандарты" в их исполнении были опасны (на 28-й минуте Фронтини, выполняя штрафной удар, попал в крестовину), но ходы их оппонентов были весомее и, что самое важное, точнее. Во многих эпизодах мариупольцы оказывались быстрее, опережали своих соперников буквально на полшага, что и позволяло им наносить разящие удары. Показательным в этом отношении оказались голы, забитые после "стандартной" разминки в начале встречи. Третье взятие ворот полтавчан стало возможным после грубой ошибки Попова, который в простой ситуации потерял мяч в своей штрафной площади. А дальше все выглядело просто. Передача Городова вдоль ворот, и Кривошеенко, опередив защитника, с близкого расстояния переправляет мяч в ворота.

В начале второго тайма Гунчак после передачи Городова вышел один на один с вратарем, который бросился ему навстречу и принял на себя удар хавбека "Ильичевца". Однако спустя каких-то полминуты хозяева поля провели еще одну атаку. У защитников "Ворсклы" реакция и скорость оказались похуже, чем у их голкипера. Миклашевич благополучно принял мяч в штрафной площади и был неверно атакован одним из соперников v пенальти. Точный и сильный удар Аникеева с "точки" в нижний угол не оставлял шансов Постранскому. А довершил разгром гостей активный участник большинства предыдущих результативных атак Городов. После розыгрыша мяча на правом фланге и передачи к воротам Алексей заставил бедолагу Постранского еще один раз огорченно разводить руками.

Олег Долматов, главный тренер "Ворсклы": "Мне сказать нечего. Я поздравляю хозяев с хорошей игрой, а для нас матч получился просто провальным. Поэтому прошу меня извинить, больше мне сказать нечего (после этих слов наставник "Ворсклы" покинул пресс-центр стадиона v прим. Д.К.)".

Николай Павлов, главный тренер "Ильичевца": "Счет получился неприличным, но по игре я бы не сказал, что мы так явно переигрывали соперников. Быстрые два гола, наверное, сказались. Полтавчанам уже было нечего терять, они пошли в атаку, а мы воспользовались теми моментами, которые нам позволили создать соперники. Если бы мы так выиграли в чемпионате, могли бы поправить разницу мячей, а в кубке для выхода в следующий раунд могло хватить и одного-двух забитых мячей. Настроение у ребят хорошее. Теперь нужно нормально восстановиться к следующему матчу. У нас сегодня было в заявке на игру 16 человек, но могли использовать на одного человека меньше. Есина внесли в протокол, чтобы попугать соперника количеством".

- Наверняка вы удовлетворены содержанием игры своей команды?

- Мне понравился сегодня результат, хорошее использование стандартных положений и последний гол, который забил Городов после хорошей передачи Киликевича. Момент получился очень красивый.

Дмитрий КУШНИРОВ.

"Спорт-Арена"

N85 (377) 31 жовтня 2003 року.