DataLife Engine > Блоги > 100 великих "Ворсклян". Олександр Піндєєв. "Бомбардир №1"

100 великих "Ворсклян". Олександр Піндєєв. "Бомбардир №1"


28-11-2009, 17:46. Опублікував: АлиМон

Гри цього, без сумніву великого гравця, вихованця одеського футболу я нажаль не бачив, проте мій дід казав, що цей хлопець справжній геній шкіряного м‘яча. І дивлячись на результативність дійсно, ця думка підтверджується.


'100 великих Ворсклян

Народився Олександр у сонячній Одесі, 13го березня 1971 го року. З дитячих років, як і більшість хлопчаків Саші був цікавий футбол, і батьки не були байдужі до майбутнього свого сина. Батько відвів сина до ДЮСШ-6 відразу, як Сашку виповнилося 7 років. Місцевий тренер поставив хлопця у рамку. Але така перспектива не радувала Піндєєва, й дуже швидко Олександр почав тренуватися у ДЮСШ «Дзержинець», де його тренер Олександр Рожко помітив у хлопці хист нападаючого, та поставив грати у атаку. Сашко багато забивав, це не могло не бути поміченим тренерами «Чорноморця» на чолі з Віктором Прокопенко. Хлопцю у 1990 році довірили місце у найближчому резерві одеситів. Того року за дубль «Чорноморця» Олександр провів 10 матчів, та забив двічі. При чому перший м’яч був переможним, «Чорноморець» переграв дублерів московського ЦСКА 3-2, а другий гол був останнім гвіздком у гробу московського «Торпедо», 3:1. Тоді одесити посіли 8 ме місце серед 13 команд.
 Віктор Прокопенко вирішив дати хлопцю шанс, взявши його набиратися хисту у своїх старших колег. Набиратися було у кого: Цимбалар, Сак, Гецко, Парфенов.  
Піндєєв встиг зіграти у останньому чемпіонаті СРСР 4 гри, зайнявши з одеситами 4 місце в турнірній таблиці.
Попутно Піндєєв забив ще 6 голів за дубль у сезоні 1991 року, посівши разом з ним 6е місце. З розвалом союзу турніру дублерів не стало, і Олександр, котрий ще не доріс до основного складу, але переріс дубль треба було шукати альтернативу. Дублерам на чолі з Віталієм Сіднєвим дали шанс зіграти у 1/8 Кубка України проти житомирського «Полісся», але ті нічого зробити не змогли, програвши 4:1, а єдиної втіхою був гол Піндєєва. У наступній грі, відпочивша основа (котра повернулся з закордонного турне) взяла реванш 7:1, але Піндєєв вже не грав. Проте все ж його можна вважати повноправним володарем Кубка України.
Натомість за «Чорноморець-2» Піндєєв грав постійно, і встиг награти 8 ігор, та забити м’яч у ворота другої команди «Шахтаря» з Донецька. У 5му турі першого чемпіонату Олександр потрапив до футбольної Полтави, ще у якості гравця «Чорноморця-2». Команда програла 2:0, проте у команді Сергія Доценка помітили хлопця, та вже через 20 днів Сашко вийшов на поле у футболці «Ворскли».
Дебют відбувся у матчі з «Вагонобудівником» зі Стаханова і Піндєєв відіграв усі 90 хвилин, створивши мороки захисту стаханівців на чолі з Васильом Заніним, який пропустив 3 голи.
Перший свій гол не змусив себе чекати. У 12-му турі «Ворскла» вдома переграла «Шахтар-2», «улюблену» команду Олександра Піндєєва. На 24й хвилині Саша зробив рахунок 2:0, змусивши капітулювати Володимира Петряєва. Всього у тому сезоні Піндєєв забив 10 разів, зігравши 23 матчі (з них 8 ігор та гол у складі «Чорноморця-2»).
Наступного сезону до керма став Володимир Брухтій, котрий змінив Сергія Доценка, котрий поїхав до Узбекістану. Брухтій нічого не змінював у складі, продовжуючи грати тим самим складом. Олександр Піндєєв продовжував займати місце у основі, та завершив перше коло з показником у 11 забитих м’ячів, а «Ворскла» посідала п’яту позицію у турнірній таблиці. Аж раптом прийшла звістка, що Піндєєва забирають до «Динамо».

Володимир Брухтій, екс-тренер «Ворскли»: «Перше коло закінчили непогано. Гравці знайшли між собою спільну мову. Мікроклімат у колективі нормальний, футболісти між собою дружні. Ось-ось почнуться тренувальні збори. Очікуємо усіх. За винятком хіба що Олександра Піндєєва, у якого тренувальні збори почалися раніше. Він зараз перебуває у ФРН з динамівцями Києва. Кияни вирішили переглянути його в своєму складі. Нагадаю, що Олександр на контракті з «Ворсклою». Але, якщо прийдеться він столичному клубу до двору, - в дію вступлять міжклубні відносини».

altПроте Піндєєв «Динамо» не підійшов і він повернувся у Полтаву. За друге коло Сашко забив ще 6 м’ячів, ставши таким чином кращим бомбардиром команди. Ще двічі футболіст виходив у футболці «Ворскли» у Кубку України і забив там гол у ворота Охтирського «Спартака», вивівши команду до 1/32.
Наступний сезон став останнім у футболці «Ворскли» для Піндєєва. Брухтій не зміг вивести команду до вищої ліги, на зміну йому прийшов Віктор Маслов, котрий привіз з собою нових гравців, і місця для Піндєєва вже не було заброньованим. Відігравши 5 матчів, успівши забити двічі у ворота суперників Піндєєв відмовився грати під началом Маслова та вирушив у «Кремінь».
Кременчужани грали у вишці, та потребували забивного форварда, але у 17 матчах Піндєєв так і не забив. Сезон 1994/95 продовжився у кременчуці, але після 2х турів у вишці Олександр прийняв прпозицію Віктора Пожичевського та повернувся у «Ворсклу».
Повернення відбулося у матчі 1-го туру проти черкаського «Дніпра». А гол-повернення відбувся у 3-му турі, піндєєв забив у Кременчуці «Нафтохіміку», але перемоги це не принесло. Відігравши перше коло з результатом у 17 матчів і 6 голів Піндєєв прийняв запрошення від латвійського «Сконто».
Догравав 1995 рік у чемпіонаті Латвії, де разом з ризьким «Сконто» виборов звання чемпіона Латвії, забивши тричі у дев’яти іграх.
А вже наступного сезону Олександр стає кращим бомбардиром Чемпіонату Латвії, забивши 17 разів у 26 матчах, та тим самим допоміг рижанам вкотре здобути чемпіонське звання.
1997 рік розпочався для Піндєєва в перші лізі чемпіоната Росії, де Олександр грав за Ліпецкій «Металург». Разом з ним грав його одноклубник по «Сконто» Валентин Лобанев. Олександр грав не постійно, але все ж зумів допомогти «Металургу» посісти другу сходинку. А після закінчення першого кола «Сконто» вирішило повернути форварда до своїх лав. Догравав сезон Піндєєв також переважно виходячі на заміну – 9 ігор, та без голів.
У сезоні 1998 року рижанам внов вдалося зробити дубль, вийгравиши чемпіонство та кубок, та знову команда стартувала у Європі. Того року грали й з «Челсі», й з «Інтером» та іншими командами. Олександр був не на останніх ролях, допомігши рижанам здобути перемогу у Лондоні над «Челсі», та віддавши гольову передачу в матчі з «Інтером». 
Завершувати кар’єру Піндєєв відправився до команди «Раба». Це була мініфутбольна команда, що представляє завод, що виробляє вантажівки. 
Зараз Піндєєв грає лише в матчах ветеранів та різних товариських зустрічах, але трибуни нашого стадіону ще довго будуть пам’ятати чудові голі, котрі влітали у ворота суперників ”Ворскли».



Повернутися назад