Лубни - Велика Багачка - 2:1 (0:0)

Сірик 60, Загоруйко 77 - Зав'ялов 72

Лубни: Макаренко, Морозюк, Сірик, Пархоменко, Гайдук, Гура, Дрібний, Баран, Шоха, Бортнік, Загоруйко.

Велика Багачка: В. Цибулько, Окриков, Безуглий, Таран, О. Цибулько (Міславський, 30), Хижняк, Федоришин, Чернявський, Зіпунников. (Коломієць, 57), Калюжний, Зав'ялов.

Попередження: Пархоменко, Савельєв - Окріков.

Вилучення: Зав'ялов (84, суперечки з арбітром).

Судді: О.Біліченко, О.Єрмакова, О.Дробітько (усі - Полтава)

13 квітня. Лубни, стадіон «Торпедо», 14 градусів, 200 глядачів.

Юнаки - 0:1.

Матч другого туру на стадіоні "Торпедо" в Лубнах, де зустрічалися потенційні фаворити цьогорічного чемпіонату області, виявився здатним спричинити в його учасників та очевидців чимало вражень. Отже, про все по порядку.

Стадіон

Обидва матчі, й юнацьких складів, і основних, відбувалися на стадіоні "Торпедо". Чому не на "Центральному"? За наявними у нас поясненнями, адміністрація головного у місті спортивного закладу вирішила не пускати футболістів на зелений газон, бо нещодавно його (газон, себто) підсіяли і трава має укорінитися. Хай так… "Торпедо" ж порадував присутніх, зокрема, гостей, камерною, ледь не домашньою атмосферою. Настільки камерною, що у декого виникло запитання: чи відповідають розміри поля потрібним для великого футболу стандартам. Позаяк офіційної інформації з цього приводу не надходило, автор разом з тренером великобагачанських дублерів Андрієм Терещенком взялися переміряти кроками. Дві спроби дали результат близько 92 метрів. Абсолютної достовірності вимірювань гарантувати, звісно, не можемо, але впевненості, що галявина коротша, ніж зазвичай, побільшало. В усьому ж іншому-поле, як поле. Доволі рівне, доволі зелене. Без ям та горбів. Грати можна. Ледь не забув ще одного нюанса: десь зовсім поряд пролягає залізниця. І за умови невеликої активності лубенської уболівальницької спільноти, саме локомотиви були чи найактивнішими тифозі. Найгучнішими, це вже точно.

Дублери

Як правило, зустрічі юніорів заведено віддавати один абзац наприкінці репортажу. Не змінюючи обсягу, ризикну, у відповідності до хронології, винести його наперед. Хто б міг подумати, що гол, забитий на старті зустрічі після сольного проходу Олександра Сєргєєва, виявиться єдиним? Чим далі по ходу гри, тим більшою видавалася перевага лубенчан, тим дужче посилювався їх тиск на ворота. Однак, як випливає з підсумкового результату, втілення у щось конкретне ця перевага так і не знайшла. Найпомітнішими у складах обох команд виявилися воротарі. Лубенський голкіпер ледь не привіз м'яча у власні ворота, не втримавши його в руках у цілком безневинній ситуації. Зате потім цілком реабітувався, коли парирував і пенальті, і добивання (майже впритул!). Голкіпер багачан, крім кількох сейвів, запам'ятався ще й тим, що зумів залізною рукою навести лад у своїх оборонних порядках, коли вони наприкінці гри готові були запанікувати й піддатися тиску суперника.

А ще гра дублерів запам'яталася тим же, що потім було добре помітно і в основній грі. Занадто вже часто м'яч опинявся за обмежувальними лініями. Уведення з ауту чи від воріт стали нормою життя і забирали набагато більше часу, ніж звично. Будемо вважати цей факт ще одним штришком до попереднього підрозділу.

Гришанович проти Гришка

Враження від першого тайму лишилося дещо парадоксальне. М'яч мігрував від воріт до воріт, майже не затримуючись в центральній частині поля, але реальної гостроти було дуже небагато. Ризикую помилитися, але вартий згадки хіба що прохід Зав'ялова на 21-й хвилині та його побачення віч-на-віч з воротарем "Лубен". Чи то нападник не дограв епізод, чи Макаренко виявився на висоті. Проте, замість голу лише кутовий.

Трапилося ще кілька цікавих епізодів, проте іншого роду, і про них далі. Загалом же, спостерігаючи за першою 45-хвилинкою, чомусь пригадалося десь читане про ігри нижчих дивізіонів чемпіонату Англії: "М'яч або в повітрі, або за межами поля".

Після перерви тактика обох команд, керованих досвідченими Анатолієм Гришановичем та Володимиром Гришком, помітно змінилася. Гості спробували прибрати гру до рук, за допомогою контролю над м'ячем посилюючи прес на чужі ворота. Лубенчани ж перестали, здається, чіплятися за круглого, шукаючи щастя в стрімких контратаках. І досягнення господарів, як бачимо, виявилися вагомішими. Перший гол став наслідком обрізки Міславського, вимушеного після цього фолу, і просто-таки чудового гола зі штрафного. Футбольні фани зі стажем знають, що Анатолій Сірик має звичку бити штрафні у лівий від воротаря кут. Володимир Цибулько про це, схоже, забув, за що й поплатився. Попри очевидну воротарську помилку, гол, повторюся вдався просто фантастичним - у верхній кут! І другого м'яча господарі загнали за білу лінію внаслідок хаосу, що панував тієї миті в оборонній лінії "Великої Багачки" - відзначився Загоруйко.

А у проміжку між цими двома подіями м'яч побував і у протилежних воротах. У цей момент могло здатися, що "Великій Багачці" нарешті почала вдаватися комбінаційна гра. Та, як виявилося у подальшому, той епізод із голом Зав'ялова став у матчі ледь не останнім.

Гра забувається, а результат...

Обговорювати футбольне суддівство-справа апріорі невдячна. Особливо, якщо не маєш ні власного досвіду дій зі свистком, ні здатного розставити крапки над "і" відеозапису під рукою. Проте рефері, на мій погляд, надто часто використовував своє головне знаряддя праці таким чином, що це збуджувало хвилю емоцій і на полі, і за його межами, тож ігнорувати цей факт буде нерозумним. Останні хвилини матчу взагалі пройшли в атмосфері суцільної нервовості, коли, здавалось, багатьом з присутніх на зеленому газоні було вже не до футболу. Не збираюсь звинувачувати головного арбітра в некомпетентності, чи, боронь Боже, упередженості. Але у мене склалося враження, що протягом гри м'яч щонайменше тричі потрапляв у верхню кінцівку гравця "Лубен" в межах власного штрафного майданчика. Теж саме здалося й гравцю "Великою Багачки" Андрію Зіпунникову: в післяматчевих кулуарах він божився, що після його удару захисник господарів зіграв рукою. Але я був далеко, а суддя поруч; форвард узагалі особа зацікавлена і його слова не можна брати до уваги. Словом, проїхали.

Найемоційнішим став епізод з незарахованим голом на 58-й хвилині. В ході атаки "Великої Багачки" кілька гравців, з воротарем "Лубен" включно, опинилися в горизонтальному положенні. Підхопивши м'яча, Олег Калюжний без проблем "розстріляв" порожню рамку. Суддівський вердикт: напад на воротаря. Усі спроби переконати рефері у тому, що, коли такий напад і був, то з боку партнера по команді, а до цих переконувань приєдналися і лава запасних, і група підтримки, і президент багачанського клубу Володимир Журавель, успіху не принесли.

Недарма кажуть, що гра забувається, а результат залишається. Є підстави, проте, вважати, що така гра довго не забудеться. Футболісти "Лубен" обрали правильну тактику проти небезпечного суперника, вдало використали усі додаткові чинники і заслужено перемогли. Що ж, тим цікавішою першість буде далі.

Анатолій Карпов із Лубен