Велика Багачка - Колос К - 4:3 (1:2)

Зав'ялов 41, 82, Зіпунніков 51, Безуглий 90 - Бажан 15, Михайлик 37, Редчіц 61.

Нереалізований пенальті: Зіпунніков 32.

Велика Багачка: Галицький, Окріков, Безуглий, Таран, О. Цибулько, Дубницький, Федоришин, Зіпунніков, Баштовий (Зав'ялов, 34), Коломієць, Калюжний.

Колос: Миронов, Онищенко, Ломаков, Савченко, Міщенко, Бажан, Боровець, Лупинос, Кононенко, Михайлик (Піщита, 72), Редчіц.

Судді: Мулиндін, Коняєв, Капшук (усі - Кременчук).

Попередження: Цибулько - Онищенко, Ломаков.

Вилучення: Онищенко 86

Велика Багачка, стадіон "Колос", 1500 глядачів

Юнаки - 4:0

Звітний поєдинок ознаменувався двома подіями нефутбольного плану, котрі, втім, мали вплив на загальний стан речей. По-перше, цього ж дня, на цьому ж місці, тільки трохи раніше, відбувався фольклорний фестиваль "Взяв би я бандуру". Розігріті музикою та супутніми до неї субстанціями багачанці сформували на трибунах "Колоса" найчисленнішу й найемоційнішу в цьому сезоні глядацьку аудиторію. І не помилилися, бо подивитися таки було на що. По-друге, десь за годину до початку гри в дорожно-транспортну пригоду в Красногорівці потрапили четверо футболістів "Великої Багачки"-Зав'ялов, Бондаренко, Хижняк і Міславський. Коли з'явилися перші, зроблені мобільником, фото з місця пригоди, це дало привід для серйозного занепокоєння. Згодом з'ясувалося, що ніхто з людей, на щастя, істотно не постраждав. Але троє з названих взяти участь у грі так і не змогли.

Як наслідок, господарі вийшли на поле без кількох ключових гравців, з порожньою лавою запасних і не в найкращому, певно, психологічному стані.

Розпочали вони у звичному атакувальному ключі, але наступальним діям бракувало гостроти і націленості на ворота. У кобеляцьких гостей у стартові хвилини активністю виділявся Михайлик, котрий кілька разів вміло брав гру на себе, але в цілому, "Колос", виступаючи на стадіоні свого імені, більше орієнтувався на порядок у захисті. Перший грім прогримів наприкінці першої третини тайму, і було це біля багачанських воріт. Олег Бажан пройшов лівим флангом до лицьової лінії, зблизився з воротарем і майже з нульового кута відправив круглого відпочити у сітці: 0:1.

Господарі завелись і понеслись. Двома хвилинами потому Калюжний власноруч (чи власноніж?) дотягнув м'яча до чужого карного, виклав Зіпуннікову, але той вдарив вище. Незабаром був небезпечний простріл зі штрафного, на м'яч вискакували ледь не всі гравці обох команд, тільки ніхто до предмета розбрату не дотягся, і він спокійнісінько пішов за лінію. Подавав кутовий Дубницький, добивали з чотирьох спроб, на висоті виявився Миронов. Кобеляцький воротар взагалі був найпомітнішою персоною у своїй команді протягом усього матчу. Чому пропустив аж чотири? А скільки було би без нього… Він і 11-метровий потяг. Щоправда, головний, за відсутності травмованого Чернявського, пенальтист "Великої Багачки" бив не надто потужно, і практично по центру.

Тим часом наполегливість Михайлика принесла свої плоди. Підстерігши мить, коли м'яч застиг у повітрі між двома захисниками "Великої Багачки", він смачно, з льоту приклався до нього. Знаряддя праці описало високу дугу і звалилося за комірець Галицькому-виймай!

На той час кількість поданих "Великою Багачкою" кутових і завданих нею ж ударів по воротах сягнула двозначного показника, але найпереконливіший факт у футболі, як відомо, це рахунок на табло. Підсолодити господарям та їх уболівальникам враження від першого тайму допоміг Зав'ялов. Два паси розрізали оборону суперника, форвард зблизився з воротарем і вдарив мимо нього, але не мимо сітки.

По перерві кожен із суперників продовжував гнути свою лінію. Багачани шукали можливість для масованого наступу, "колосяни" відбивалися. Чекаючи нагоди сходити у швидку контру. Зрештою, обом сторонам це вдалося. Але початок тайму був за господарями. Їхні старання увінчалися успіхом на 51-ій хвилині, коли Зіпунніков зблизька поклав м'яча в сітку впритул зі штангою.

Гол у відповідь став наслідком того, що дуже подобається уболівальникам і не дуже-тренерам. На шляху до воріт Редчіць "накрутив", либонь, п'ятьох гравців суперника. Зазвичай такі речі закінчуються нічим, тож у сучасному футболі такі каскади фінтів зазвичай не схвалюють. Тільки не цього разу. Ніхто з багачан зупинити суперника не зміг, а хтось ще й допоміг йому, зрикошетивши м'яча акуратно в кут власний воріт. Кобеляки знову попереду.

Мене, як уболівальника, дуже турбує, що другу гру поспіль кожен перехід м'яча на багачанську половину поля має наслідком створення гострого моменту, а нерідко й голу. Чи хвилює це уповноважених слідкувати за цим товаришів? Побачимо в наступних іграх.

Зізнатися по правді, чим ближче до фінального свистка, тим помітнішим ставало передчуття сенсації. Бо, попри всі старання, конструктиву в нападі "Великої Багачки" було не зайвого, не останні у футболі люди махали ногою повз м'яч, а воротар "Колоса", хоч і помітно втомився, рамку тримав. От тільки Зав'ялова на 82-ій хвилині втримати не зміг: там до воріт метрів зо два було, не більше. А затим червоне світло побачив перед собою гравець "Колоса" Максим Онищенко. І не скажеш, що дарма: двічі зупиняв форвардів суперника доволі-таки брудними прийомчиками. Можливо, саме капітана не вистачило гостям тої вирішальної миті, коли на останній хвилині зустрічі Олександр Безуглий заганяв переможного гола?

Радість на трибунах багачанського стадіону була гучною, як ніколи. Сім голів, вирішальний на 90-й хвилині і підсумкова перемога - що ще потрібно уболівальнику, щоб мати відчуття недарма витраченого часу.

Анатолій КАРПОВ