Як не дивно, але за вмістимістю цей стадіон йде у Полтаві на другому місті, випереджаючи навіть "Локомотив". Однак, якщо сказати про проведенні тут матчі, то їх назбирається не так і багато. І все ж, деякі матчі пройшли саме тут, і не рядові, а найвищого ґатунку. Тут, на стадіоні по вулиці Харчовиків грала головна команда Полтави. 1968 року, "Сільбуд" (таку назву тоді носила "Ворскла") дебютував у другій групі класу "А" (аналог нашого другого дивізіону) чемпіонату СРСР. Головна арена міста тоді в черговий раз була на реконструкції. Саме тут, у військовому містечку, полтавці провели три матчі всесоюзної першості на такому високому рівні. І згодом, коли центральний стадіон перебував у тому чи іншому реконструкційному циклі, "Ворскла" поверталася сюди для того, аби провести тут офіційні матчі. Вже за часів незалежної України ворскляни тут проводили товариські матчі, також бігали по цьому полю і гравці "Ворсклі-2". А так, головним чином, тут проводять матчі рівня першості області та міста. Зараз "Авіатор" став домашньою ареною полтавського "Зеніта", який виступає в першості Полтавщини. Однак і решта команд міста його використовує для проведення своїх матчів аматорського рівня.

Недолік стадіону, як і більшості йому подібних – занедбаність. Трибуни знаходяться в непристойному стані, дерев’яні лавки вже давно віджили свій вік, тому іноді доводиться або сидіти на бетонних плитах, або, що краще - просто стояти. Та й саме поле залишає бажати кращого: нерівне, витоптана трава, а подекуди й зовсім відсутній трав’яний покрів, робить неможливим проведення тут матчів на більш високому рівні, ніж аматорський. А якщо додати сюди ще й незручність його розташування від транспортних потоків (а йти від зупинки доведеться хвилин 15-20), робить його досить незручним для сучасного глядача. Однак, якщо за цю арену як слід взятися і вкласти кошти, реконструювати, може вийти досить затишний і привабливий стадіон для проведення різних матчів, навіть рівня професійних команд другої чи навіть першої ліг.