|
|
Cезон
2004/05 рр.
МАТЧ № 8. Чемпіонат України, друга ліга, група «В».
02.10.2004 (субота) "Гірник-спорт" (Комсомольськ) - "Ворскла-2"
(Полтава) - 1:0 (0:0).
Кременчук, стадіон "Політехнік", початок о 15.00, +14С, 300
глядачів.
Арбітр: Володимир Головко (Дніпропетровськ).
Асистенти: Володимир Жарий (Павлоград), Олег Коваль
(Дніпродзержинськ).
Делегат ФФУ: Віктор Жилін (Суми).
"Гірник-спорт": Юрій Чумак, Іван Максаков, Олександр Павлінов,
Ігор Чорномор, Олександр Тарасенко, Андрій Бережний, Юрій
Ком'ягин, Олександр Іванченко, Олександр Поправко (к/к), Сергій
Цой (Василь Рибак, 46), Сергій Леонов.
Запасні: Микола Верещака, Андрій Біскуп, Костянтин Цирюк, Роман
Малиночка.
Головний тренер: Юрій Бойко.
"Ворскла-2": Роман Чумак, Дмитро Бортник, Дмитро Назаренко,
Сергій Швей, Валерій Доценко (Сергій Бубнов, 78), Артем Радіонов,
Олександр Донець, Максим Берлізєв (к/к) (Олександр Ничипорук,
81), Сергій Онопко, Роман Капанистий, Олексій Ротань (Андрій
Микийчук, 56).
Запасні: Олексій Собецький, Артем Гришин, Юрій Тарасенко, Артем
Глушко.
Головний тренер: Олександр Омельчук.
Гол: 1:0 Чорномор (49).
Попередження: Чорномор (49), Швей (54), Онопко (58), Рибак (85).
Ще
задовго до закінчення матчу в тренерському штабі
комсомольців було чути розмови про те, що команда потроху
оговталася, її молоді гравці набувають досвіду і згодом усі
негаразди залишаться позаду. “Ми маємо-таки шанс на
перемогу, — зазначив головний тренер команди Юрій Бойко, і
додав. — Футбольне життя — складне, а єдиний у ньому
підручник — досвід”. Здається, після шести поспіль поразок,
футболістам із Комсомольська вже набридло вчитися на власних
помилках і своє спортивне щастя вони почали шукати у воротах
команд-суперниць. Чи вдалося? Так. У двох останніх турах
команда Юрія Бойка здобула такі потрібні перемоги, а разом
із ними до турнірної скарбнички було покладено шість очок.
А що ж
гра, рівень її організації та атмосфера навколо матчу?
Зазначу, що цього прохолодного дня глядачів було негусто,
однак грали хлопці досить-таки цікаво. Футболісти обох
команд швидко рухалися, часто били по воротах, у їхніх діях
спостерігалися елементи взаємодії. Та найпомітнішими, навіть
найяскравішими фарбами поєдинку було величезне прагнення
перемоги. Особливо це стосується команди з берегів Дніпра,
яка, зрештою, і досягла свого.
Не можу
обійти увагою ще такий цікавий факт. Ворота обох команд
захищали футболісти-Чумаки. Старший — Юрій Чумак — грав за
“Гірник-Спорт”, а його син, Роман, захищав кольори
“Ворскли-2”. У протистоянні Чумаків переможцем вийшов
батько.
("Український футбол").
|
